Hol itt, hol ott
Rose P. Silver
Hol itt, hol ott. Mindenhol ott van, Pedig nincs sehol, Mit vétettünk, Helyre tenni nem tudjuk. Várunk a csodára, Egy egészséges írói felületre, De mi magyarok csak elsunnyogunk. Nem teszünk semmit, Csak irigyeljül a nagyok sikerét. Hát hol marad a Magyar becsület? Miért őseink áldozatot tettek? Hol marad az a jóra való nemzet, Kik Oscart nyernek? Hol maradnak a zsenik, A Nobel díjért küzdők, Hol maradnak a József Attila díja érdemlők? Hol marad a magyarok aranya, Miért őseink vért ontottak. Hol itt, hol ott, De Magyar becsület sehol.
2018-08-16 09:40:43
4
0
Інші вірші поета
Hullócsillag voltam Öngyilkosság Csillagos ég
Інші поети
بسنت
@bassant_samir_aly
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3783
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11414