Клич
Антон Шаталов
Дайте клич і ми підем, Щоб звернути гори. Надвисокі, наднизькі, Жовто-гарбузові Хай нам сурми заревуть, Срібно-металеві. У похід най кличуть, в путь, Зорі кришталеві. (Все що проти постоїть, Упаде без сили. Ми в потузі славних днів, Міцність наростили.) У журбі чи у біді, Душу вбивши мертву, Наче криця ми підем, Жертвою на жертву. І нехай кричать тривоги, вічно чорнороті. Дайте клич, і ми підем, Щоб звернути гори.
2023-02-04 20:13:29
5
0
Інші вірші поета
Одкровення І світло й темрява... Щось страшне іде до нас Журавлинова ніжність
Інші поети
Ruslan
@unhappy_anonym
R E
@Rocks_Eyha
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3166
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8210