Космос

Vitalii Lekh

Та ти просто космос І сама краща зірка і зірок Читаючи твої слова я ловлю насолоду І з кожним новим словом я тону Бо розумію всю печаль і насолоду І в тих словах, що ти колись ж бо написала Читаю я себе Незнаю, як це ти мої ж бо, відчуття переживала Читаю я, і у очах печаль, і насолода Любити так, кохати так, не кожному дано Незнаю ж я, то кара це ж б0, а чи нагорода

2023-03-14 03:58:49

Інші вірші поета

Обожнюй Ти знаєш я не той і ти не та Блазень Діалог

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Татьяна Сидоренко

@tatv309

@follower_number_0

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1943

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15882