Блазень

Vitalii Lekh

І кожного ранку я прокидаюся бо знаю що скоро почую твій сміх, І кожного ранку я прокидаюся бо хочу відчути як ти, Що дня я беру телефон у надії побачити надпис: «Все добре, люблю і цілую» Що дня по між всіх смс у розгортках нових інстаграм, шукаю тебе і тільки тебе Можливо це щось у моїй голові Можливо у мене «не всі є у дома» Можливо це все страхи, можливо це перевтома Можливо це жалість, а може це просто я блазень До біса усе, у прірву усе Тобі є ти, для мене ж є я Бо хто ми собі без образи Кохання? Життя? Чи може я блазень?

2023-04-02 01:33:27

Інші вірші поета

Діалог Чи ми знайомі? Програна гра Космос

Інші поети

Алина

@Alina_Krasnobaeva_

rocusan

@rocusan

Анастасія Жукова

@an__zhukova

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

2437

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3731