Блазень
Vitalii Lekh
І кожного ранку я прокидаюся бо знаю що скоро почую твій сміх, І кожного ранку я прокидаюся бо хочу відчути як ти, Що дня я беру телефон у надії побачити надпис: «Все добре, люблю і цілую» Що дня по між всіх смс у розгортках нових інстаграм, шукаю тебе і тільки тебе Можливо це щось у моїй голові Можливо у мене «не всі є у дома» Можливо це все страхи, можливо це перевтома Можливо це жалість, а може це просто я блазень До біса усе, у прірву усе Тобі є ти, для мене ж є я Бо хто ми собі без образи Кохання? Життя? Чи може я блазень?
2023-04-02 01:33:27
3
0
Інші вірші поета
А знаєш А що якщо? Ти знаєш я не той і ти не та Діалог
Інші поети
His Queen
@his_queen0926
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
jxsx_ kxlsxw
@jxsx_kxlsxw
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2054
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524