Мачо
Зірку Мачо в чорний колір покрасили І в котика перетворили. Для Алли він був призначений І Божою печаткою був позначений. Пушистий Мачо гарним голоском співає І душу хазяйки окриляє, З ним вона від турбот відпочиває І бачить вона що кращого за Мачо не знає. Рано-вранці Мачо ласкаво бринить, Збудить всіх- і замовчить. Іноді він жалить Та покарання не забариться вмить. Дзвінко Мачо в кухню залітає І мамці по хазяйству допомагає. Як пригладиш- муркає, ніби співає, Ніколи цей спів не утомляє. Від хазяйської дочки Мачо тікає, Це він у такі ігри з нею грає. Радо вона його приймає І за штурвал встановляє. А він радий що тепер капітан, Все зробить- немає питань. Від щастя його душа на крилах літає І він радий що вся сім*я про нього дбає. Пройдуть роки- він буде з ними жити, Кращої сім*ї годі й просити.
2024-11-09 21:35:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5838
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4965