Троянда
Троянда цвіту вишневого, цвіте коло хати, її красоти Всевишнього, манять сади. Вона ніби перлина, сильна прекрасна. В саду коло хати, цвіте, мов дитина, могутня мов людина, вміє за себе постояти, нікому не дасть себе ображати. Її врода манить любе людське око, такі ростуть тільки в Марокко. Пишна квітка кохання, горда квітка розчарування. Вкриє землю мов мати, ох її пишні шати. Зірка її то кохання, без печалі й вагання. Мов крила має, вона так гарно літає. Ніби на арфі душа її грає, аж серце завмирає. Троянда! Цвіт її то кохання. В саду зростала, від кохання пишною стала. Людське кохання пострічала, від цього й розквітала. Люди нею милувались, та й дивувались, собі повчались, та й закохались. Троянда така особлива, така мила. Життя вона так веде, кохання людям несе!
2024-10-12 20:48:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5678
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4029