Троянда
Троянда цвіту вишневого, цвіте коло хати, її красоти Всевишнього, манять сади. Вона ніби перлина, сильна прекрасна. В саду коло хати, цвіте, мов дитина, могутня мов людина, вміє за себе постояти, нікому не дасть себе ображати. Її врода манить любе людське око, такі ростуть тільки в Марокко. Пишна квітка кохання, горда квітка розчарування. Вкриє землю мов мати, ох її пишні шати. Зірка її то кохання, без печалі й вагання. Мов крила має, вона так гарно літає. Ніби на арфі душа її грає, аж серце завмирає. Троянда! Цвіт її то кохання. В саду зростала, від кохання пишною стала. Людське кохання пострічала, від цього й розквітала. Люди нею милувались, та й дивувались, собі повчались, та й закохались. Троянда така особлива, така мила. Життя вона так веде, кохання людям несе!
2024-10-12 20:48:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4678
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4550