Ода смиренності
Спустився Ангел додолу, Щоб узяти мене з собою угору. І зблідло личко моє поворушитися не міг І раптом гострий меч пронизав, Як боляче якби Ти тільки знав. І двадцять сім дощів на мене Ти послав, Грішну мою плоть покарав. Землі під ногами я не відчував І втратив все що мав І серце хотіло кричати від болю За те, що сам зламав собі долю. Знань в цій голові вже нема, добра нема І стигне від крові земля. У цю тяжку хвилину якорем іду на дно І думаю як статися таке могло, Що гнити душа моя почала, До смерті й пекла мене вона довела. Смирення мені бракує Можливо саме це мене і врятує І знов мир у моєму серці запанує. Ангел на пагорбі стоїть і вирок Божий читає, До страти мене приговорює. Зі страху я тікаю, А куди і сам не знаю. І влучає Ангельська стріла- я падаю, Свої тяжкі гріхи я згадую, Так болить нестерпно І стає в душі моїй так мертво. Падаю на коліна і плачу, Врятуй мене Боже, якщо я для тебе щось значу! Прокинувся від жаху і болю Не хотів би я собі такої долі. І став справлятись я в покорі Й довго дякував я знакам долі.
2024-11-23 19:51:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4653
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4054