Ромео
Ромео в далекі дороги іде, У безкрайні поля на чужину він бреде, Щоб людей рятувати по світу Коли впаде остання квітка білого цвіту. Він поїхав у далекі краї- Що чекає його на цій чужині, Далеко від родини, Дітей і дружини? Ти вершиш добро, А чи люди це цінять, Чи думку до тебе свою змінять? Ох Ромео в краю цім ти страждаєш І що з цього ти маєш? Чи люди добро твоє оцінили Чи цього вони хотіли? Інколи за добро вони тебе карають, Бо не знають що з тобою вони неправильно вчиняють. І що з цього вони мають, А нічого доброго. Не оцінили вони того що Бог посилає, То нехай краще їх покарає! А Ромео –герой буде далі йти, Щоб світ перемогти!
2024-11-27 19:43:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2200
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4479