Ромео
Ромео в далекі дороги іде, У безкрайні поля на чужину він бреде, Щоб людей рятувати по світу Коли впаде остання квітка білого цвіту. Він поїхав у далекі краї- Що чекає його на цій чужині, Далеко від родини, Дітей і дружини? Ти вершиш добро, А чи люди це цінять, Чи думку до тебе свою змінять? Ох Ромео в краю цім ти страждаєш І що з цього ти маєш? Чи люди добро твоє оцінили Чи цього вони хотіли? Інколи за добро вони тебе карають, Бо не знають що з тобою вони неправильно вчиняють. І що з цього вони мають, А нічого доброго. Не оцінили вони того що Бог посилає, То нехай краще їх покарає! А Ромео –герой буде далі йти, Щоб світ перемогти!
2024-11-27 19:43:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3317
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016