Феникс
                                                                                                    **белой королеве моего лета   Сгорел поэт в пучинах ожидания, сгорел от безысходности, от любви, желания. В огне печали и мучения остался только пепел наслаждения. Ведь в том огне он снова ожил, забыл свои невзгоды, забыл ту боль, что принесла ему любовь. Теперь он снова улыбнулся,  встал и развернулся, Раскрыл глаза, взглянул на мир  и пошагал куда-то этот Сир. Еріх Ной Арк 00:36                                                                                                                                                                                 10.06.2017
2018-04-21 12:34:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7730
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
62
4
7827