Бах.
Тобі, мабуть, так страшно
А може, ти заклякла?
Чи зараз десь ти веселишся,
Або ж сумуєш,
А може злишся.
Не знаю.
Однако ж сподіваюсь,
що хоч я не поряд,
хоч я не бачу,
хоч я не чую,
та хоч не відчуваю
твій погляд
голос
аромат,
Там де ти зараз,
Посмішка не збігає с твого лиця,
Сміх: звінкий, відвертий і яскравий,
Струмком потужним
грає.
А рухи,
о ті твої,
чудні та граціозні,
В яких я завжди бачив
силу і жіночність.
Вони такі і зараз?
Чи ти таки змінилась?
Сильно?
не важливо.
я все одно тебе там
не покину.
Чекай, моя плакуча вербо,
між нам лиш
куля і час.
Чекай, моя кохана гвоздичка,
на курок достатньо натиснути лиш раз.
Бах.
2019-04-06 14:37:23
5
0