Бах.
Тобі, мабуть, так страшно А може, ти заклякла? Чи зараз десь ти веселишся, Або ж сумуєш, А може злишся. Не знаю. Однако ж сподіваюсь, що хоч я не поряд, хоч я не бачу, хоч я не чую, та хоч не відчуваю твій погляд голос аромат, Там де ти зараз, Посмішка не збігає с твого лиця, Сміх: звінкий, відвертий і яскравий, Струмком потужним грає. А рухи, о ті твої, чудні та граціозні, В яких я завжди бачив силу і жіночність. Вони такі і зараз? Чи ти таки змінилась? Сильно? не важливо. я все одно тебе там не покину. Чекай, моя плакуча вербо, між нам лиш куля і час. Чекай, моя кохана гвоздичка, на курок достатньо натиснути лиш раз. Бах.
2019-04-06 14:37:23
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2193
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13026