Бах.
Тобі, мабуть, так страшно А може, ти заклякла? Чи зараз десь ти веселишся, Або ж сумуєш, А може злишся. Не знаю. Однако ж сподіваюсь, що хоч я не поряд, хоч я не бачу, хоч я не чую, та хоч не відчуваю твій погляд голос аромат, Там де ти зараз, Посмішка не збігає с твого лиця, Сміх: звінкий, відвертий і яскравий, Струмком потужним грає. А рухи, о ті твої, чудні та граціозні, В яких я завжди бачив силу і жіночність. Вони такі і зараз? Чи ти таки змінилась? Сильно? не важливо. я все одно тебе там не покину. Чекай, моя плакуча вербо, між нам лиш куля і час. Чекай, моя кохана гвоздичка, на курок достатньо натиснути лиш раз. Бах.
2019-04-06 14:37:23
5
0
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Jeon jung Naomi
@TaeTa_e_17
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4855
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1682