Вірші
+-
Ти відшукала в мені правду,
Яку за стільки літ,знайти я так і не зумів.
Ти підштовхнула в мить на зраду,
Ховаючись під плід забував все, що так я не хотів.
Та по суті був я домінантом,
В ту ж мить тебе я вбив,спалив, і ніби затовтав би.
3
0
353
Слеза души
Во время режущих сердец,
Во время человеков-тварей .
Мы не смотрели прямо, лишь в конец,
Тем же зарабатывали шрамы.
И все слова, обозначающие правду,
И все заботы, твоей доброты.
Мы не хотели смотреть страху,прямо,
Не хотели говорить на "ТЫ".
Та и смириться сложно, я же знаю,
Мы проходили это уже не раз.
И каждый день наш будто как екзамен,
Как день сурка, живущим дежавю.
5
2
456
