На основній базі народ метушився. Таки всіх підняли по тривозі. Назустріч Льосі йшов місцевий лікар - Корнєєв. Вони ще до війни перетиналися. Медик працював у першій міській. А в ній медсестрила тодішня Льохина дівчина.

- У медблок? - запитав хлопець лікаря.

- А куди ж іще. Ходімо, поговоримо. А то від нудьги вмерти можна.

Олексій кивнув і вони разом подалися до напівзруйнованого корпусу медичного блоку. Частина постраждала після прильоту, і вхід до неї просто заклали цеглою. Розбирати полінувалися. У частині, що залишилася, налагодили відносний затишок, прибрали сміття, притягли кілька генераторів.

Імпровізований кабінет лікаря складно було назвати ідеальним місцем для роботи медика. Однак у поточних умовах варіантів особливо не було. Льоха подивився на гінекологічне крісло, "пришвартоване" в дальньому кінці приміщення.

- Ви тут і за гінеколога чи що?

- А більше нікому. З медичною освітою тут двоє людей. Я і Кондрашевич. Тільки він же в нас мікробіолог, спец з інфекцій. А я так - широкого профілю.

- Що це за лайно, док?

- Офіційно - рабіс, - відповів Корнєєв.

- Ра... чо? - перепитав Льоха.

Медик важко видихнув, але пояснив:

- Сказ. Тільки модифікований. У всякому разі, за тією версією, що в нас є. Інкубаційний період довший. Заражений теж, мабуть, помирає. Але не так швидко. Однак... візьму на себе сміливість сказати, що в цю версію не вірю.

Дозорний здивовано глянув на лікаря:

- Тоді що це?

- Якась хитра погань із лаби. Це моя думка.

- Чому ви так думаєте?

- Я не дам сотку гарантії, але не знаю жодного свідка того, як заражений би здихав від вірусу. Від кулі, у сутичці. Звірі загризли. А ось від болячки - ні. Тому... дивна штука. Утім, я після того, як американці у 2023 викатили інфу, що корона була штучною, нічому не дивуюся вже.

- Хм...

- Я тобі більше скажу... тільки між нами. Спостерігав, як ця хрень викликає в людини щось на кшталт одержимості. Починає чужим голосом говорити, нести всяку апокаліптичну дичину. Сили додається. Але ніякої містики. Тупо вплив цієї погані на організм. Док Кондрашевич колупався в ньому, каже, що дуже специфічна штука. Хочеш, побалакай із ним сам.

Льоха кивнув.

Історія ставала дедалі дивнішою з кожним днем. Він, звісно, всяке міг уявити. Але тут узагалі жесть якась.

Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)