For my late Friend
حسنا أنها ليست المرة الأولي التي أتذكرك بها .. لنتعترف انكِ تغزو عقلي دائما .. منذ اليوم الذي رحلتِ به .. ذلك اليوم الذي لا زلت اتذكره للآن .. اليوم الذي صرخت فيه كثيرا بانكِ لازلتِ علي قيد الحياة .. لكن لم يصدقني أحد .. سامحيني لأنني اضطررت تصديقهم عندما بحثت عنكِ ولم أجدك .. عندما ذهبت لمكاننا المفضل ولم أجدك جالسة تنتظرينني وانتي تعبثي في هاتفك كالعادة .. عندما بعثت لك برسائل عدة لكنك لم تجيبي .. أتعلمين ماذا وجدت ؟؟ وجدت تلك القلادة التي تزين نحري .. متدلي منها راقصة الباليه الصغيرة .. تذكرت عندما كنا نستهزئ ببعضنا البعض لأننا لم نلتحق بتدريب الباليه منذ الصغر ونود في هذا الوقت من عمرنا أن نتعلمه .. كم ضحكنا كثيرا هذا اليوم ..  لذا ذهبتي انت وجلبت تلك القلادة التي كانت نصفها الآخر يزين عنقك انتي .. ليومنا هذا انا لم انزع تلك القلادة .. بعد يومان من رحيلك بدون نوم .. اتيتني في حلمي .. أخبرتيني انك بخير .. صدقتك لأني أعلم أنك بخير فعلا .. فالملائكة لا يخطئون .. اليوم وبعد مرور عدة أشهر أود أخبارك انني لم أنساك ولن افعل .. انني اراك في وجوه العابرين .. صوتك مازال يتردد في مسامعي وانتي تستهزئين بي وانا استقبله بعناق واحثك علي أن تخبريني بالمزيد .. شبح ابتسامتك عندما تستمعين لغنائي لاغنيتك المفضلة .. أهديها لك الان واخبرك أن حبي لك أبدي 🥀🖤. Flera 💚🧡
2020-07-27 21:50:54
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Monia Zanata
تأثرت 💜
Відповісти
2020-07-27 23:24:03
Подобається
سين
لي ببكي تب !!💔💔
Відповісти
2020-07-28 22:40:11
Подобається
كَـاثـرِيـن
@سين اسف
Відповісти
2020-07-28 22:54:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11489
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2610