Імена
Вони не дають владу й силу, Мотузком не прив*язують руки. Вони не постійні, Щоранку міняються. Який з них пароль? Хто скаже? Не зможете? Сумно. Вони, як м*ячі, до тебе вертаються. То, нащо їх ловити? Вони крізь Тишу проходять, Ламаються. То ж нащо їх лякатися? Мовчання проти них, стоїть. Вода відроджує вогонь. Вони не дають владу й силу, Мотузком не прив*язують руки. Мовчання із Сонцем усміхаються. Ти-це Ти. Ось, як це зветься.
2020-11-09 19:07:40
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-09 19:42:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1295
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1588