Так. Я була твоєю скрипкою.
Так. Я була твоєю скрипкою. Твоїм коханням, вищим за Творця. Твоєю Надією, Вірою. Так, я була твоєю скрипкою. В твоєї скрипки обірвались струни Ти задоволений? Радій. Твоєї скрипки обірвались струни... Не заграє для нас музика ніколи, Не зіграє скрипка більш веселих нот... Не зігріє більше холодних рук, Не розвіє хмари темних дум.... Вона замовкла, оніміла, Зчезла на віка. Не заграє для нас музика ніколи. Не може скрипка жити без смичка, Та смичок без скрипки жити зміг же! Я була твоєю скрипкою, А ти моїм смичком... Та все зруйновано віолончеллю. А скрипка плаче без смичка, Але тому байдуже. В нього є віолончель, Його ніщо не гложе. З нею він танцює на балах, Створює нові мелодії Про мене, свою скрипку, Навіть не згадає. А коли згадає, то вже пізно буде. Бо Скрипка сильна, Рани зарубцює. Струни вбірвані, налагодить, скріпить І з неї музика ще краща залунає, Ніж за часів в яких вони були. Скрипка зродиться повстане з попелу. Смичок залишиться один. Покине його й віолончель. Пройде чимало часу і зрозумієш ти одне, Моїм смичком не будеш ти вже, А я твоєю скрипкою залишуся назавжди.... {img}https://www.pexels.com/photo/people-woman-art-hand-37719/{/img}
2020-02-16 11:01:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5407
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1246