Воїни
Годинник пробив на вежі, Вітер пробирає до кісток. Ти під плащем ховаєш зброю. Відчиняєш двері ногою. А там, пісок, Вогонь та попіл. І хочеш, тихий шепіт крил. А у відповідь, Клинок дзвенить. І удар, і знову. Зійшлися ви в німому Танці... Лише клинки Розмову завели. Давно не бачились вони, Ще тоді, як висіли у кузні. Звук сталі об сталь. Смерть стоїть за спиною. А мечі, тільки в цю мить живуть, Один помре а інший рушить далі. Кістлява Смерть, Холодним пальцем, Торкнеться твого Зап*ястку. А там, пісок. Вогонь та попіл. І чуєш, тихий шепіт крил.
2020-09-25 18:11:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2430
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1303