Вогняні птахи
Світло з Атлантиди, Крилами несуть. Ох,і важкий труд. Маленька краплина, Ночі захована. Ще трохи, окріпне вона. Вони летять. Горять. І згодом, здіймаються вгору. Заспівають пісню, Та, відступить морок. Обиратимемо ми, Вгору чи вниз. Вони летять. Горять. Вони-вогонь. Мовчазний. Вони летять. Горять. Аби ти йшов, Крізь біль, Страх... І обирав, Ненависть або любов. Гординя чи віра. Йти або втекти. Вони летять. Горять. Світло з Атлантиди, Крилами несуть.
2020-12-14 19:13:20
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8773
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4656