Існую, не живу
Я
Не відчуваю втоми Не відчуваю смак Не відчуваю спраги Не пам'ятаю запах Їм лише раз чи менше Діра у грудях все більшає Й порожнеча уперше Зробить мене спокійнішою Майже не сплю Дивлюсь на твоє фото Чи тебе я люблю? Вже скоріше як брата Мені болітимуть шрами Про які ти напишеш Відкриєш серця ти браму Мене з рахунків не спишеш Я робитиму все. Доможу чим зможу Для мене все це пусте Нема нікого схожого Такий зовні щасливий І нещасний в душі Мені боляче чути Як твоє серце кричить Ти ведеш якусь гру? Чи по максимум щирий Але країться серце Ти нещасний і милий Так болить голова Знов темніє в очах Тремтить голос, бува В скронях стукотить страх Страх за тебеІ і минуле а може і майбутнє Так краще разом все забути Закрить списки присутніх Та зроблю як скажеш ти Вітер зачіпа верховіття В голові ти, почуття й думки Ти подарував доленосний ковток повітря
2018-05-11 21:20:59
5
0
Інші вірші поета
Мій найкращий шрам Три сторони моря
Інші поети
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Aki Gray
@sarcasm
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15956
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5039