Мій найкращий шрам
Ти ненормальний до божевільності До неможливості неможливий Як уособлення ти звабливості Ти і нещасний й такий щасливий Ти можеш бути для мене ідолом Кумир з яким не буду ніколи Твій образ ходить за мною приводом Ведеш уроки у життя школі Ти надзвичайний, тобой захоплююсь І думаю я така не одна Я відчуваю як я закохуюсь Адже підняв ти мене із дна Ти навчив бачить хороше в людях Ти показав мені сенс життя Тебе ніколи я не забуду Ти навчив просить каяття Я буду вдячна тобі завжди Ти приніс щастя, приніс і біль Згадай про мене колись, знайди Згадай любові моєї хміль Я знаю що я тобі лиш знайома А мені ти учитель буття Напевно я людина фігова А ти найкраща людина життя Ти ненормальний до божевільності До неможливості неможливий Як уособлення ти звабливості Ти і нещасний й такий щасливий (Ти залишишся моїм найкращим шрамом на серці. Сьогодні. Завтра. Вічно)
2018-06-04 20:19:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3403
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5988