Мій найкращий шрам

Я

Ти ненормальний до божевільності До неможливості неможливий Як уособлення ти звабливості Ти і нещасний й такий щасливий Ти можеш бути для мене ідолом Кумир з яким не буду ніколи Твій образ ходить за мною приводом Ведеш уроки у життя школі Ти надзвичайний, тобой захоплююсь І думаю я така не одна Я відчуваю як я закохуюсь Адже підняв ти мене із дна Ти навчив бачить хороше в людях Ти показав мені сенс життя Тебе ніколи я не забуду Ти навчив просить каяття Я буду вдячна тобі завжди Ти приніс щастя, приніс і біль Згадай про мене колись, знайди Згадай любові моєї хміль Я знаю що я тобі лиш знайома А мені ти учитель буття Напевно я людина фігова А ти найкраща людина життя Ти ненормальний до божевільності До неможливості неможливий Як уособлення ти звабливості Ти і нещасний й такий щасливий (Ти залишишся моїм найкращим шрамом на серці. Сьогодні. Завтра. Вічно)

2018-06-04 20:19:17

6

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1999

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1804