Я
@follower_number_0
И она говорит наливая стопку У тебя такие глаза, что можна сдохнуть
Вірші
Три сторони моря
Моє море хвилюється раз Стереотипи усі ламаються У потоці банальних фраз В сірих буднях я закохаюся Моє море хвилюєтья два Я лиш зовні із себе спокійна Починається лиш ця гра Закохалась душа покійна Моє море хвилюється три Але ні то ще не кульмінація То моя лиш частина гри На подушці із сліз аплікація Твоє море хвилюється раз Ти про мене вперше почув Ще немає між нами образ Душу ти свою ще не замкнув Твоє море хвилюється два Тобі сподобалось моє тіло Волосся, талія, губи, очі Фантазуєш про них сміливо Твоє море хвилюється три Ти побачив оголену душу Стер патьоки, від бруду сліди Виніс її із води на сушу Наше море хвилюється раз Перетнулися вперше очі Без понтів, без дешевих страз Без бажання провести ночі Наше море хвилюється два Наші губи зустрілись нарешті Потепліла між нами зима Ми вперше такі відверті Наше море хвилюється три? Хто зна, чи остання це хвиля Чи останній то наш каприз? Чи остання то пройдена миля
4
0
558
Мій найкращий шрам
Ти ненормальний до божевільності До неможливості неможливий Як уособлення ти звабливості Ти і нещасний й такий щасливий Ти можеш бути для мене ідолом Кумир з яким не буду ніколи Твій образ ходить за мною приводом Ведеш уроки у життя школі Ти надзвичайний, тобой захоплююсь І думаю я така не одна Я відчуваю як я закохуюсь Адже підняв ти мене із дна Ти навчив бачить хороше в людях Ти показав мені сенс життя Тебе ніколи я не забуду Ти навчив просить каяття Я буду вдячна тобі завжди Ти приніс щастя, приніс і біль Згадай про мене колись, знайди Згадай любові моєї хміль Я знаю що я тобі лиш знайома А мені ти учитель буття Напевно я людина фігова А ти найкраща людина життя Ти ненормальний до божевільності До неможливості неможливий Як уособлення ти звабливості Ти і нещасний й такий щасливий (Ти залишишся моїм найкращим шрамом на серці. Сьогодні. Завтра. Вічно)
6
0
687
Існую, не живу
Не відчуваю втоми Не відчуваю смак Не відчуваю спраги Не пам'ятаю запах Їм лише раз чи менше Діра у грудях все більшає Й порожнеча уперше Зробить мене спокійнішою Майже не сплю Дивлюсь на твоє фото Чи тебе я люблю? Вже скоріше як брата Мені болітимуть шрами Про які ти напишеш Відкриєш серця ти браму Мене з рахунків не спишеш Я робитиму все. Доможу чим зможу Для мене все це пусте Нема нікого схожого Такий зовні щасливий І нещасний в душі Мені боляче чути Як твоє серце кричить Ти ведеш якусь гру? Чи по максимум щирий Але країться серце Ти нещасний і милий Так болить голова Знов темніє в очах Тремтить голос, бува В скронях стукотить страх Страх за тебеІ і минуле а може і майбутнє Так краще разом все забути Закрить списки присутніх Та зроблю як скажеш ти Вітер зачіпа верховіття В голові ти, почуття й думки Ти подарував доленосний ковток повітря
5
0
707