Happiness

Анастасия Гавриленко

Do we need a lot for happiness? Everyone has a different measure, Someone strives to become better. For others it’s not at all important And see in pleasure Him, We are sure that between Equally, They are looking for him in everything. All my life living for that only Trying to catch him Everytime, Catching We chase again Behind him. Considering the most important But we miss the main thing. And we consider absolute We perfect him, In its entirety, But we do: temporarily as if it is. Trying to find, we downgrade So do disposable We are losing life from it. Looking for him in something temporary Forgetting it’s bigger and longer What life is temporary But For a long time. So still what is it?

2019-09-25 14:51:16

Інші вірші поета

Dawn The choice Muse Art of Living

Інші поети

Margarita20

@Margarita20

AnnaMary

@AnnaMary_

Олексій Мельничук

@Alekzzz

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2204

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4536