Криза
Всередини закінчилась плівка, Настала криза ідей Звучить це якось дуже гірко Но все ж треба здобувати трофей Перевернулось все догори дном Хочуть схожими на когось бути І кататись лиш тільки верхом але це усе дибільні пути. Працює час, як м’ясорубка нічого не залишає Здаєтся що всі тупі, як пробки і дитинство в задниці грає У них розрада одна і ще та музика їхня тупа І у кожного своя ціна от така приходить халепа І от просто так не помічаєш Як до роздоріжжя потрійного З плином часу під’їжджаєш Ждеш продовження файного Тарифа показує такі пункти “Понять” “простить”, і найкротший “Убить” Далі хочеш назад утекти Хоча знаєш, що там нема що робить. Убивайтесь, гуляйте, пропадайте На інших увагу не звертайте Власне “Я” чимдалі сховайте у мене все, бувайте!
2021-07-06 12:54:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12232
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4649