Криза
Всередини закінчилась плівка, Настала криза ідей Звучить це якось дуже гірко Но все ж треба здобувати трофей Перевернулось все догори дном Хочуть схожими на когось бути І кататись лиш тільки верхом але це усе дибільні пути. Працює час, як м’ясорубка нічого не залишає Здаєтся що всі тупі, як пробки і дитинство в задниці грає У них розрада одна і ще та музика їхня тупа І у кожного своя ціна от така приходить халепа І от просто так не помічаєш Як до роздоріжжя потрійного З плином часу під’їжджаєш Ждеш продовження файного Тарифа показує такі пункти “Понять” “простить”, і найкротший “Убить” Далі хочеш назад утекти Хоча знаєш, що там нема що робить. Убивайтесь, гуляйте, пропадайте На інших увагу не звертайте Власне “Я” чимдалі сховайте у мене все, бувайте!
2021-07-06 12:54:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2110
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943