Monterro Gf
@gfmont
Тіпок собі такий
Блог Всі
Крик душі
Новини
1
72
Вірші Всі
Все що болить, залишається на папері, він витримає все
Все що болить лишиться на папері, він витримає все Він тебе любив, більш як будь кого іншого, Так він хоче тобі написати листа того дурного, Він хоче все вернути і зробити як то було, А ти напевно думаєш що між вами загуло, Він мучається, не спить ночами, А ти, мов Мавка, граєш драму, Він далі хоче доторкнутись до тебе устами, А ти для нього назавжди закрила браму, Він думає про тебе, про інших не може, Хотів щоб завжди і будь-коли все було гоже, Хоче забути всі злодіяння які він робив, Ох, якби ти знала як він тебе любив... Тяжко так само і тобі, у тебе кохання забрали А він лиш завжди хотів, щоб його на іншого не міняли, Тяжко всім жити у несправедливому світі, Де всі ми живемо, існуємо але не так як діти, Пустка на серці, душі вас окутала, Він і зараз любить тебе, щоб ти знала Важко тобі, важко йому ви зараз кожен наодинці, Хотів він щоб жили щасли ви двоє у власній хатинці. Мучить його дуже сильно те, що тебе зараз болить Втопає в голові і кружить думками: Коли настала та мить? Те що робив, старався, помилявся і не зміг Зустрів тебе найкращу, але так і не зберіг. Зірочці коханій від її солодкої пампушки 9.10.2023
2
0
153
Моральне вбивство
Напевно я сказав замало І все мене, до біса, заїбало Настане істини момент Коли твій голос закатаю вщент Можливо ти ще мала І не куштувала багато гівна Люди дуже рідко міняються Цинічні поступки - не забуваються Навчився від тебе зло пам'ятати Так щоб в квадраті назад все віддати Твоє ниття для мене отрута Помститись тобі велика спокуса Бажаю, щоб сталось одне Твій обранець на тебе рукою махне Залишивши тебе біля корита розбитого, І знайдеш ще дужче обранця відбитого Помста - страва холодна Подати її можна коли завгодно І прошу тебе, просто знай Всі люди, крім тебе попадуй у рай А ти будеш варитись в пекельнім огні І усім буде класно, знай про це Ді Нехай я залишусь навіки самим Но не стану знову учасником твоєї гри Накручуй себе скільки хочеш Для тебе ніхто не зробить почесть Надіюсь ти будеш страждати В той момент, коли я лягатиму спати Ти одна на сто, не спорю Але не з тобою смакую вечерю Мені ти не хтіла правду сказати Тобі просто було на мене начхати. Заміну тобі я шукати не хочу Вона сама до мене приволочить Занадто багато тобі я прощав Хуйово, що в лице таки тобі не дав Бо довподоби мені убивати морально Таке витворяти - то це внатурі брутально Час не розставить все по місцях Він лиш мою любов перетворить у прах Напевно замало сказав я тобі Але цього достатньо, це правда Ді Так що надалі уважно обдумуй свої поступки Бо якось можуть зшивати і тебе докупки. Не сприймай цього вірша, серйозно А обдумай ще раз, помало й уважно Мені поїбать що ти ще мала, Бо робиш так, ніби світ прожила В голові портрет - мій егоїзм Хоча задурманив його, бездоганний цинізм Багато не плач, бо це не розрада, Хочу щоб ніколи не була ти рада. Більшість думок - матеріалізуються, Негідними вчинками, на жаль, не хизуються. Крім тебе ще на жодне дівча, Ніколи не хотів виливати багато гівна. Коли ти це будеш читати, То твої вчинки тебе будуть вбивати А я буду збоку стояти І веселу пісню співати.
3
0
248
Забуте з 2013
Зриваючи з прапора шкіру Хтось чорним плащем доторкнувся До хворих надії та віри Й під ними майдан сколихнувся Пробіг чобітьми по бар'єрах Ґвалтуючи зірку на зірці Він виростив справжню химеру В українській народній пробірці Пронісся застудою в хати Роздавши всім кашель в конвертах Пожертви збирав на плакати Щоб з голоду раптом не вмерти А люди кидались спасати Ті клапті святих чорноземів Все більше хотілося спати Й в тумані ховалась проблема За єлками і ялинками Всі решта дерев йшли на меблі Проходили банки і храми Допоки росли нові стебла Лоскоче у роті від меду Покращення топлять сніги І жовто-блакитна торпеда Намотує довгі круги В серванті забуті медалі Полицям наснились книжки На шиї червоні коралі А перед очима сітки Нарвали м'ясця від живого Сидять собі тихо й гризуть Романтики від Хвильового І все ми готові у путь Давайте скидатись по гривні Й платити за рани й синці Ці спалахи непереривні У поті у крові в свинці Автобуси вже на готові Везти нас у краще життя У Києві і у Львові Пора прибирати сміття Та чисто не там де згрібають А де всі відходи по урнах Тож поки всі п'яні співають Просвітимось трохи культурно... 06.12.2013
0
0
112