Вірші
Все що болить, залишається на папері, він витримає все
Все що болить лишиться на папері, він витримає все
Він тебе любив, більш як будь кого іншого,
Так він хоче тобі написати листа того дурного,
Він хоче все вернути і зробити як то було,
А ти напевно думаєш що між вами загуло,
Він мучається, не спить ночами,
А ти, мов Мавка, граєш драму,
Він далі хоче доторкнутись до тебе устами,
А ти для нього назавжди закрила браму,
Він думає про тебе, про інших не може,
Хотів щоб завжди і будь-коли все було гоже,
Хоче забути всі злодіяння які він робив,
Ох, якби ти знала як він тебе любив...
Тяжко так само і тобі, у тебе кохання забрали
А він лиш завжди хотів, щоб його на іншого не міняли,
Тяжко всім жити у несправедливому світі,
Де всі ми живемо, існуємо але не так як діти,
Пустка на серці, душі вас окутала,
Він і зараз любить тебе, щоб ти знала
Важко тобі, важко йому ви зараз кожен наодинці,
Хотів він щоб жили щасли ви двоє у власній хатинці.
Мучить його дуже сильно те, що тебе зараз болить
Втопає в голові і кружить думками: Коли настала та мить?
Те що робив, старався, помилявся і не зміг
Зустрів тебе найкращу, але так і не зберіг.
Зірочці коханій від її солодкої пампушки 9.10.2023
2
0
154
Моральне вбивство
Напевно я сказав замало
І все мене, до біса, заїбало
Настане істини момент
Коли твій голос закатаю вщент
Можливо ти ще мала
І не куштувала багато гівна
Люди дуже рідко міняються
Цинічні поступки - не забуваються
Навчився від тебе зло пам'ятати
Так щоб в квадраті назад все віддати
Твоє ниття для мене отрута
Помститись тобі велика спокуса
Бажаю, щоб сталось одне
Твій обранець на тебе рукою махне
Залишивши тебе біля корита розбитого,
І знайдеш ще дужче обранця відбитого
Помста - страва холодна
Подати її можна коли завгодно
І прошу тебе, просто знай
Всі люди, крім тебе попадуй у рай
А ти будеш варитись в пекельнім огні
І усім буде класно, знай про це Ді
Нехай я залишусь навіки самим
Но не стану знову учасником твоєї гри
Накручуй себе скільки хочеш
Для тебе ніхто не зробить почесть
Надіюсь ти будеш страждати
В той момент, коли я лягатиму спати
Ти одна на сто, не спорю
Але не з тобою смакую вечерю
Мені ти не хтіла правду сказати
Тобі просто було на мене начхати.
Заміну тобі я шукати не хочу
Вона сама до мене приволочить
Занадто багато тобі я прощав
Хуйово, що в лице таки тобі не дав
Бо довподоби мені убивати морально
Таке витворяти - то це внатурі брутально
Час не розставить все по місцях
Він лиш мою любов перетворить у прах
Напевно замало сказав я тобі
Але цього достатньо, це правда Ді
Так що надалі уважно обдумуй свої поступки
Бо якось можуть зшивати і тебе докупки.
Не сприймай цього вірша, серйозно
А обдумай ще раз, помало й уважно
Мені поїбать що ти ще мала,
Бо робиш так, ніби світ прожила
В голові портрет - мій егоїзм
Хоча задурманив його, бездоганний цинізм
Багато не плач, бо це не розрада,
Хочу щоб ніколи не була ти рада.
Більшість думок - матеріалізуються,
Негідними вчинками, на жаль, не хизуються.
Крім тебе ще на жодне дівча,
Ніколи не хотів виливати багато гівна.
Коли ти це будеш читати,
То твої вчинки тебе будуть вбивати
А я буду збоку стояти
І веселу пісню співати.
3
0
249
Забуте з 2013
Зриваючи з прапора шкіру
Хтось чорним плащем доторкнувся
До хворих надії та віри
Й під ними майдан сколихнувся
Пробіг чобітьми по бар'єрах
Ґвалтуючи зірку на зірці
Він виростив справжню химеру
В українській народній пробірці
Пронісся застудою в хати
Роздавши всім кашель в конвертах
Пожертви збирав на плакати
Щоб з голоду раптом не вмерти
А люди кидались спасати
Ті клапті святих чорноземів
Все більше хотілося спати
Й в тумані ховалась проблема
За єлками і ялинками
Всі решта дерев йшли на меблі
Проходили банки і храми
Допоки росли нові стебла
Лоскоче у роті від меду
Покращення топлять сніги
І жовто-блакитна торпеда
Намотує довгі круги
В серванті забуті медалі
Полицям наснились книжки
На шиї червоні коралі
А перед очима сітки
Нарвали м'ясця від живого
Сидять собі тихо й гризуть
Романтики від Хвильового
І все ми готові у путь
Давайте скидатись по гривні
Й платити за рани й синці
Ці спалахи непереривні
У поті у крові в свинці
Автобуси вже на готові
Везти нас у краще життя
У Києві і у Львові
Пора прибирати сміття
Та чисто не там де згрібають
А де всі відходи по урнах
Тож поки всі п'яні співають
Просвітимось трохи культурно...
06.12.2013
0
0
113
Ха - ха
Думав вчора, незабаром
Відкрию очі я з тобою
Встав я, правда, з перегаром
І нема мені покою
Включив я “spotify” мимоволі
Аби почути класного музла
Зупинився на “Пошлая Моллі”
Прохожий сказав би: “Ну ти - хаха”
0
0
188
Краса і годі
Пішла до сраки твоя брехлива любов,
Можу сказати, пускаю книги-ріки в свою кров
Ти собі й далі, не пий і тусуйся.
Моя порада тобі: "В розум нарешті обуйся"
Можеш і далі мені пиздіти, з кимось кататись
А мені до вподоби з книжками читатись.
До написання віршів не маю талану.
Сьогодні, нарешті, зустрів марихуану.
Нарешті сталось, тебе вже не чекаю
Згорів, забувся, мені вже все одно
Ніколи не покидай свою зграю.
Не героїня ти казки Шарля Перро.
0
0
173
Не
Не згадуй
Про те, що було, час уже не вернеш
не розказуй
про те що було, бо виглядає це як треш.
Не порівнюй
бо люди всі різні.
Не тримай в собі
Бо від цього станеш ще більш грізним
Не зациклюйся
Шукай кращі варіанти.
Не старайся бути похожим
А розвивай свої таланти
Не догоджай кожному
Зроби краще собі
Не шукай підступні граблі
Бо закінчиш сам у гробі
Не читай її, якщо не цікаво
Найди уже свій ідеал
Не шукай проблему у власному его
Зроби краще для душі карнавал
Не роби помилок
Бо від них стане кайфово
Не бійся почати новий листок
Чистий листок - гарний, стопудово
Не повертай назад
Бо там уже побували
Не думай, що життя - мармелад
Інші ж до тебе, якось існували
Не зупиняйся просто так
Якщо готовий щось поміняти
4
0
388
Swap
Незнаю що стало зі мною
Ніч на день я походу поміняв
І коли уже пізнаю покою
Затупив трохи, бо не обняв
Часу все менше і менше
І уже сонце промінням зустрічає
Може зранку стане трохи легше
Але бляха дійсно чогось не вистачає
Слова важко уже підбирати
Powerwolf, щось там награє
І треба уже нарешті засинати
Новий день з відкритими очима настає
3
0
321
Куріння вбиває
Курити він не любив
та закурив, як вгледів її,
а потім, напевно, закурила й вона
як вгледіла квіти тії
1
0
218
Пиздець
Завжди така хуйня трапляється
Що би ти не хотів
все пиздою накривається
і до цього не дібрати слів
Черчіль казав таку тєму
Володієш інфою, світ стане твій
Єба він ще тоді рішив цю проблему
Історії цій напевно, уже пора на покій
Грає тихенько
алкоголь в крові моїй
то такий собі дядько
тримає все в нічиї
У кожного різні мурашки
сексом займаются в голові.
і це сука не смішки,
а слова, сказані уві сні.
Раніше я жив із собою
різну хуйню я творив
напевно це залишиться грою
Пора уже змінити об’єктив.
Рано чи пізно зміню я девайс,
тай жити спішити не треба
Заграємо ще той прощальний вальс
із звуком на півнеба
1
0
232
Криза
Всередини закінчилась плівка,
Настала криза ідей
Звучить це якось дуже гірко
Но все ж треба здобувати трофей
Перевернулось все догори дном
Хочуть схожими на когось бути
І кататись лиш тільки верхом
але це усе дибільні пути.
Працює час, як м’ясорубка
нічого не залишає
Здаєтся що всі тупі, як пробки
і дитинство в задниці грає
У них розрада одна
і ще та музика їхня тупа
І у кожного своя ціна
от така приходить халепа
І от просто так не помічаєш
Як до роздоріжжя потрійного
З плином часу під’їжджаєш
Ждеш продовження файного
Тарифа показує такі пункти
“Понять” “простить”, і найкротший “Убить”
Далі хочеш назад утекти
Хоча знаєш, що там нема що робить.
Убивайтесь, гуляйте, пропадайте
На інших увагу не звертайте
Власне “Я” чимдалі сховайте
у мене все, бувайте!
3
0
247
Шепіт
Чому ти приходиш до мене щоночі,
Саме тоді коли у відключці мертво сплю
Щось там мені на вухо шепочеш:
“Я ще не знаю, чи тебе я люблю”
Всі ці слова я чую доточно.
Чому я бачу тебе?
Душа твоя світить прикольно,
Від цього краще чую себе
Хочу тебе обнімати,
і від обнімків мліти вві сні
Для чого мені це все писати?
І надії горять промЕні.
Розплющу сонні я очі,
Й тебе біля мене нема
І приходиш ти лиш щоночі,
Приходиш ти - пропадає пітьма.
3
0
256
Безсоння
Знову ця ніч безсонна
вбився я алкоголем
І сука вставати треба зрання
з проклятим головним болем
Мене уже попустило
деяким муткам урвався терпець
Йоб твою, а це бляха мило
горить якийсь каганець.
Хочу почути нарешті
тиші я акапелло
тримає всіх у арешті
уявний такий Донателло.
2
0
222
4 в 1
Жили ось так собі у гармоніїї
“Да-да”, “Ясно”, “Окей”
три вершники її гегемонії
І трохи тупенький жокей
Думаю будуть вічно вони жити
Четверо в тілі однім
і всяку хуйню різну творити
Щоб гарний був у них дім
Ненавсить, скромність і байдужість
назва вулиць от тих,
Така випливла співдружність
з простеньких, дешевих інтриг.
1
0
228
Калим
Ми зустрілись з тобою спонтанно.
І побачив я очі твої,
Подумав я зразу негайно.
Нахуя ти здалась мені?
Тепер полежати трохи я хочу
І для чого мені той калим
Стерво виходить брехливе
Тай починалось все зразу нічим
А на вулиці дійсно хуйово,
і жара усе там трощить.
навкури всесвітнє кидалОво
Хоче тебе лиш убить
Шукаєш в градусів 32,
пива стаканчик,
аби пропала спрага,
Але завжди є нежданчик
Всі повідомлення скріптують:
да да, ясно, окей...
Ну тоді хай на хУй пиздують
і не миляють очей.
Збоку може здатися шиза,
але то дійсно не так.
У кожного є така мраза,
що ставить тебе як мудак.
Для чого над цим напрягатись?
Краще іншу найти забаву
А про старе краще забуватись.
Або починати все знову...
1
0
184
Where?
Іскорка пролетіла і щезла,
І та жага, напевно замерзла.
Всі ми по-різному красиві і звабливі
проте ж треба дивитись на це у перспективі.
Часто думав "about us"
І риму цю верчу я повсякчас
Відкрився - чекаю нагоди,
Що далі нас ждуть нові ті пригоди.
Літо почалось це дуже прикольно,
Готувався до цього я звісно ретельно,
Захотів тепер нових вражень,
І не треба для цього тупих повноважень
Є у світі багато підстав,
Щоб наркотик цей ще дужче міняв
Хочу знати, що зараз ти мутиш
Часом своїм як уже крутиш?
Придумав, напевно я справ дохуя
А день уже добігає кінця
Від похвали до образи не так вже і далеко.
На граблі ті самі стаю може легко
Дитячий розум - то такий край
Шо мрієш попасти у завітаний рай
незнаю чого не спиться мені,
І муза приходить лиш у пітьмі.
Навіщо давати пусті обіцянки?
А потім спригувати, наче це гранка.
На любі пропозиції казати "окей"
Та на різні відмазки є багато ідей.
І я завжди був такий прóстий
Раніше наівний,а тепер злосний
Правду кажуть: "Свій розум май,
Но нікому СУКА не довіряй".
Від того моменту, мене обпалило
І шо я курив? І чого так убило?
Грішуть всі, навіть і я.
А чого ж то бля, не виходить ніхуя?
Може те, що проклятий я
І та підкинута свиня
Сука, як це виглядає дико,
Що плани міняються різко.
Яка з того правда, що кажеш мені ти?
Я завжди можу будь у чому допомоги.
Нічого не бійся і не тікай
Бо кожна людина робить свій рай.
17.06.21 by GFM
2
0
273
Чого?
Чого подобаєшся ти так сильно мені?
І навіщо часто говориш до мене у сні?
Чого припала до серця саме ти?
От що найбільше, я хочу узати.
Тікаєш від мене завжди ти невчасно,
Надіюсь що іскра між нами не згасне
Любов - це така гадюка погана
Та напевно вже не загоїться рана
З вогнем ти грати умієш майстерно
Тай завжди я до тебе поверну
І очі майже завжди у мене сумні
Але бачу я тебе лише уві сні
Здавалось ти розумна, чиста й чесна
Проте для мене ти завжди інтересна,
Хочу зазнати з тобою покою
Можливо закінчиться історія наша простою жагою
Забути тебе уже неможливо
І поводиш зі мною ти трохи грайливо
Як зрозуміти логіку твою?
Зрозумів би - і я у раю.
Чого подобаєшся ти так сильно мені?
І я уже в напівсні.
Що робити мені із тобою?
Якщо для тебе це є лише грою?
2
0
333
Механік
Ця історія не така вже і проста
Тому її треба починати ще здалека
Забув вже який то був рік,
Але штріха звали точно Механік
Це ім'я треба запам'ятати,
І з голови його не викидати
Багато часу сидів за компом
Тай це вважав він каноном
Но розповідь не про те простеньке сидіння
І навіть не про куріння
Байку повім про механіка
Можливо не гірше ніж про "Титаніка"
Класно у школі в нього все получались
І далі так буде, йому так здавалось
Мав також він маленький грішок
Стидався заговорити герой до дівок.
Час летів швидкоплинно,
І заклад навчальний закінчив старанно
Двері відкрились в доросле життя
Тай частота збільшилась у серцебиття.
Далі став думать: Куди це вступити?
І стало тут ясно, що до філфаку
Треба йому приклонити,
І пізнати не легкого смаку
Поступив, охуїв і завмер
Бо появилось багато сестер
Багато їх було в тій групі одтак
Їх 22, і Механік - хлопчак.
Тепер він нормально,
Та і з ними майже не розмовляє
Краще забути історію ту,
І спригнути на таку простоту.
Сесію першу склав дуже вдало,
Бо тоді йому ще нічого не заважало.
Далі все просто клас,
Але потім почув він свій перший напас.
Після такого приколу, почались проблеми
Но Механік не робив із цього делеми.
Думав штрішок, чого ж не вистачає
І на другому курсі чувіху цепляє.
І як йому це вдалось,
До сих пір так не роз'яснилось
Дівчина була та трохи старша,
Но для нього вона була занадто "ярка"
І так промайнув другий курс у тіпа,
Накручував тіп, перспективна сім'я.
Здибались вони щось дуже довго,
Та було у них все аж занадто кльово.
Дівчина получила магістра
І вже почала гаснути іскра
Разом вже вони почали жити,
А механік хотів лиш тусити
Та не довго, їм получалось ось так гратись
І через року так півтора
Досвіду треба ще набратись
Сказала механіку вона
Довго можна розбиратись в ці історії дивній,
Але герой наш все таки крайній
На то уваги він не звернув І на період навчання
Він взяв і забив на те дівоче кохання.
Сесію за сесією складав Аслан
і проходило все в нього весело
ніколи він себе не картав
бо не було для того підстав.
Студентські роки майже кінчились
а життя героя бля, та і не змінилось
Тіпок в онлайні завжди зависав
і з кентами дуже часто бухав.
Час ішов швидко, незамітно
І механік став учителем хитро.
змінився життя його стиль
багато хто думав про нього - бадиль.
А герой най відчуває
що в житті йому чогось не вистачає
в класі у нього вар’ятів багато
22 цифра - звучить пиздато.
І все таки ми відходимо від теми
бо про це скоро стадатимуть меми
Появилась в Аслана в очах
Одна і прикольних дівчат
Спочатку здавалась - дитина
І вона точно невинна
Що у неї краса неземна
Для нього вона дуже відпадна.
Хотів механік із нею дружити
Проте він блять, ж її учитель
Но тут склалось так
Що в її очах виглядає як мудак.
Листування з малою йшло, як по маслу.
Розвивалось все у них помалу.
Багато чого він їй писав
І що поробиш,в неї багато справ.
Задумав він зустріч з нею на природі
І ще подруги мали бути її вроді.
І це напевно початок кінця
Так само, як затемнення сонця.
Не склалась зустріч у них
Рішили вони перенести
Але устрій уже зник
Но все таки квіти він хотів їй принести.
Відкрив свої їй плани Аслан
А потім думає: Їба, я баран.
І блондинці уже не цікаво
Вона вже не відписує так жваво.
Чомусь не відповідає дівча
І не каже, в чому його вина.
Що ж він зробив не так?
Дала хоча б якийсь знак.
І змінився у штріха
погляд на його невеселе життя.
Всяку фігню він просто складає
і ні нащо толком не впливає
Раніше вірші він не писав
Побачив її і тут же почав.
Може все це якось дивно
І виглядає це зашкварно
Та й рими у нього погані
ніби він завжди у нірвані
Історія ця ще лиш почалась
та жодна дівчина так просто нікому не діставалась
Розповідь цю треба перервати
і може про щось інше краще писати
розум автора пливе по стіні,
бо погані мурашки в його голові.
1
0
298
