Все що болить, залишається на папері, він витримає все

Monterro Gf

Все що болить лишиться на папері, він витримає все Він тебе любив, більш як будь кого іншого, Так він хоче тобі написати листа того дурного, Він хоче все вернути і зробити як то було, А ти напевно думаєш що між вами загуло, Він мучається, не спить ночами, А ти, мов Мавка, граєш драму, Він далі хоче доторкнутись до тебе устами, А ти для нього назавжди закрила браму, Він думає про тебе, про інших не може, Хотів щоб завжди і будь-коли все було гоже, Хоче забути всі злодіяння які він робив, Ох, якби ти знала як він тебе любив... Тяжко так само і тобі, у тебе кохання забрали А він лиш завжди хотів, щоб його на іншого не міняли, Тяжко всім жити у несправедливому світі, Де всі ми живемо, існуємо але не так як діти, Пустка на серці, душі вас окутала, Він і зараз любить тебе, щоб ти знала Важко тобі, важко йому ви зараз кожен наодинці, Хотів він щоб жили щасли ви двоє у власній хатинці. Мучить його дуже сильно те, що тебе зараз болить Втопає в голові і кружить думками: Коли настала та мить? Те що робив, старався, помилявся і не зміг Зустрів тебе найкращу, але так і не зберіг. Зірочці коханій від її солодкої пампушки 9.10.2023

2023-10-10 05:11:27

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5468

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12034