Who am I?
Húsos Friss Majonéz
I'm human, but what kind of human? I'm a girl, but what kind of girl? I'm a man, but what kind of man? I don't know myself! Do I have hair? Do I have a face? Do I have eyes? Do I have a mouth? Nose? Temple? I don't know myself! Is my shoulder strong? Is my hand little? Big? My chest, is it beautiful? I don't know myself! My tummy, is it flat or round? My waist, is it slim or not? My legs, are they big? Strong? I don't know myself! I don't know myself! Who am I? What am I? Where am I? Where am I going? Even God doesn't know me. I look at myself in the mirror, I see who am I and what am I! A God made creature, Who is perfect in everything. Mouth, eyes, temple, hair: Face. Chest, tummy, waist: Trunk. Legs, hands, toes, fingers: Extremities. All this is just perfect. I know how I look like. I know who am I what am I. I know why I'm here, So, I KNOW MYSELF!
2019-05-06 19:19:10
0
0
Інші вірші поета
Love Goodbye Secession and reunion Slave
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
Відьма
@Aleksandritti
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1759
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1731