Who am I?

Húsos Friss Majonéz

I'm human, but what kind of human? I'm a girl, but what kind of girl? I'm a man, but what kind of man? I don't know myself! Do I have hair? Do I have a face? Do I have eyes? Do I have a mouth? Nose? Temple? I don't know myself! Is my shoulder strong? Is my hand little? Big? My chest, is it beautiful? I don't know myself! My tummy, is it flat or round? My waist, is it slim or not? My legs, are they big? Strong? I don't know myself! I don't know myself! Who am I? What am I? Where am I? Where am I going? Even God doesn't know me. I look at myself in the mirror, I see who am I and what am I! A God made creature, Who is perfect in everything. Mouth, eyes, temple, hair: Face. Chest, tummy, waist: Trunk. Legs, hands, toes, fingers: Extremities. All this is just perfect. I know how I look like. I know who am I what am I. I know why I'm here, So, I KNOW MYSELF!

2019-05-06 19:19:10

Інші вірші поета

Someone Secession and reunion Secret Goodbye

Інші поети

Лео Лея

@lesya_yurp

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Твой человечек

@lania

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

15222

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5705