Марена
Альбом: Бувальщини (2021) Пісня: 02 / 13 З твоїх очей лине пітьма, В серці не маєш ні світла, ні зла, Келих з кісток повний вина В пошуках того, хто вип' є до дна. Пряла сама свої вбрання, В'яжучи з ниток людського життя. Княжа краса і велич твоя Страхом наповнюють кожного дня. Ти приходиш як зима, - Вся холодна й крижана. Для усіх ти як біда - Бліда й невідворотна. Хто зазирнув в очиці пусті - Ані на небі, ані на землі. Страх і чутки повнять дурні - Врешті ні спокою, ані сім'ї. Ходиш вночі й кличеш людей, Хоч сльози краються з твоїх очей: Твій силует похмурих тіней Не хоче ніхто коло своїх дверей. Ти приходиш як жнива, Та для всіх ти як біда. Твоє тіло то зима - Вся холодна й крижана. І щоночі Довгих днів Не знаєш спочин, Не маєш снів. То не вітер - Подих твій, Ніде дітись Від твоїх вій.
2022-01-30 09:08:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1970
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2281