Хованки
Альбом: Бувальщини (2021)
Пісня: 01 / 13
Загриміло небо і дощ пішов.
Де немає часу і пустих розмов,
Серед місць безлюдних і густих дібров,
Де сховалось сонце, я тебе знайшов.
Там, де ми не ходимо, нема слідів,
Рухи твої тихі і не чутно слів,
Всидіти чекаючи я не зумів
І, наосліп, у безкраїм світі брів.
Мені можеш не говорити -
Сховатися, як люблять діти.
Без тебе я не можу жити,
Без тебе я не можу жити.
Не сховатись, не сховатись – починаю рахувати:
Раз-два-три, раз-два-три – поховались хто куди.
Не сховатись, не сховатись – я іду тебе шукати
До води, до води, там де твої схованки.
Ой веселий голос водить: раз, два, три,
Ну-мо, всі – розбіглися, й ти не барись!
За руку схопилися – чотири, п’ять,
І, немов лелеки, до води летять.
Шість - вітер, розкажи, де всі є;
Сім - де сховалось сонце моє;
Вісім – що шепоче гай навкруги;
Відкриваю очі – я дорахував до десяти!
Не сховатись:
Раз-два-три.
Не сховатись, не сховатись – я іду тебе шукати
До води, до води, там де твої схованки.
2022-01-29 09:00:47
1
0