Народжені боротися
Страшні думки навіяні війною Задушать всі надії на життя, Не в змозі вільно дихати повітрям, Повинні битися за тихе майбуття. Кроваві терни приберегла жорстока доля Та смерть іде за нами по п'ятам, Ми молимося в небо Богу: "Полиш життя своїм синам". Свободу нашу виборюємо знову, За неї полягло багато вже синів, Бо ми ніколи не здаємося, Ще з часів великих козаків. Нехай нащадки подвиг пам'ятаюсь, Нехай несуть цю славу крізь віки, Як воїни країну захищали Та бились за клаптик вільної землі.
2022-10-16 20:07:16
7
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1975
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3911