Народжені боротися
Страшні думки навіяні війною Задушать всі надії на життя, Не в змозі вільно дихати повітрям, Повинні битися за тихе майбуття. Кроваві терни приберегла жорстока доля Та смерть іде за нами по п'ятам, Ми молимося в небо Богу: "Полиш життя своїм синам". Свободу нашу виборюємо знову, За неї полягло багато вже синів, Бо ми ніколи не здаємося, Ще з часів великих козаків. Нехай нащадки подвиг пам'ятаюсь, Нехай несуть цю славу крізь віки, Як воїни країну захищали Та бились за клаптик вільної землі.
2022-10-16 20:07:16
7
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8890
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1164