Хоч слово

Hora Izhayiv

А що ти там На самоті сидиш? А чому ти так Насупився й мовчиш? Заговори зі мною, Благаю тебе! Не роби мовчанку грою, Прошу тебе! Відгукнися хутко На мої страшні Крики в душі, Не роби болю мені. Ти скажи хоч слово, Без нього сходжу з розуму! Коли ти сидиш так знову Я горю від сорому. Що тобі такого злого Я зробив випадково знов? Не хотів узагалі лихого, Та вже вганяєш мене в кров. Заговори, тебе благаю! Хоч звук видай у мій бік! Я вже робити що не знаю, Хвилина без слів твоїх немов той рік! Якби волю повну дати, То розірвав би ти мене. І не кажи, що не будеш грати У серце холодне, кам'яне. Знаєш усю мою любов, Що сповнює клітину кожну! Але все знов і знов Мене ігноруєш, як так можна?! Геть мені набридло все, Я облишаю марну справу! От і сиди собі оце, А я двері зачиняю з шалу. Будеш ще шукати Мої сліди у тьмі нічній, А потім просто страждати, Бо нескоро прийде час твій. Останній в довгій черзі На відвідини стоятимеш, Бо вже не знав гри межі Й дико од самотності волатимеш.

2022-10-14 07:29:17

2

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3470

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2939