Розпач

Hora Izhayiv

Не завивай, мій друже, Під старої гітари Акорди сумні та протяжні, Як обійми цупкої мари... Не починай даремні Співи у глибину ночі, Бо точно напевно Не зімкнеш червоні очі... Ти самотньо продовжиш Сидіти за столом У старенькім барі, П'ючи лікери й вина разом... Накинеш драну одіж На сильні, та обідрані плечі, Вийдеш на світ Божий, Як страшилка для малечі... О мій маленький спудею, Не варто так перейматись! О мій маленький спудею, Це не найгірше, що могло статись! Просто встань негайно Зі старого цього стільця, Очі розплющ та поважно Допий із пляшки винця... І наодинці з ніччю Продовжуй славний бенкет! Кожною набутою річчю Наводь собі марафет! Твій образ химерний Складається з пальто Й барвистих шарфів, Яскравих, немов шапіто... За тобою тягнуться далі Друзі й незнайомці нові... Ти йтимеш, лишатимеш кралі, Хай хоч ноги зітруть до крові

2022-10-14 07:32:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Cryda Cooper

👏🏻👏🏻👏🏻👏🏻🔥

Відповісти

2022-10-14 16:49:41

Інші вірші поета

Русалка Дует Лиш сила має право Підлабузник

Інші поети

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

bandagemaniac

@bandagemaniac

Олександр Гусейнов

@Alexander_Huseynov

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2859

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4481