Розпач
Не завивай, мій друже,
Під старої гітари
Акорди сумні та протяжні,
Як обійми цупкої мари...
Не починай даремні
Співи у глибину ночі,
Бо точно напевно
Не зімкнеш червоні очі...
Ти самотньо продовжиш
Сидіти за столом
У старенькім барі,
П'ючи лікери й вина разом...
Накинеш драну одіж
На сильні, та обідрані плечі,
Вийдеш на світ Божий,
Як страшилка для малечі...
О мій маленький спудею,
Не варто так перейматись!
О мій маленький спудею,
Це не найгірше, що могло статись!
Просто встань негайно
Зі старого цього стільця,
Очі розплющ та поважно
Допий із пляшки винця...
І наодинці з ніччю
Продовжуй славний бенкет!
Кожною набутою річчю
Наводь собі марафет!
Твій образ химерний
Складається з пальто
Й барвистих шарфів,
Яскравих, немов шапіто...
За тобою тягнуться далі
Друзі й незнайомці нові...
Ти йтимеш, лишатимеш кралі,
Хай хоч ноги зітруть до крові
2022-10-14 07:32:07
3
1