Невідворотність
Хлопче, ти зовсім Іще дурний... Краще сядь під сонце, Соколе золотий. Не зумієш зрозуміти, Де правда, а де грим. Уже долю не спинити, Тож лишайся молодим. Не женись пероном За останнім потягом. Його не зупинити, Тож заспокіймося разом. Затягни легеньку думу, Що уява прудко накида . Дрібно тремти зі струму, Мов коли приходить молода. За потягом останнім Лиш пролягає жовтий шлях! За потягом останнім Не вженешся й у думках! Годі мріяти дарма Про простори всього світу, Адже дійсності катма Лиш дасться себе скорити. Піддайся долі, любий друже! Вона рахує наперед! Вона така швидка, що дужо Переганяє кулемет! У себе глибше, брате, Постарайся увійти! Послаб душевні ґрати Й до нової йди мети! Не дивись на квітники, Що лишаються позаду! Забудь алеї, смітники, Дам таку тобі я раду.
2022-10-14 07:31:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13502
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5235