Невідворотність
Хлопче, ти зовсім Іще дурний... Краще сядь під сонце, Соколе золотий. Не зумієш зрозуміти, Де правда, а де грим. Уже долю не спинити, Тож лишайся молодим. Не женись пероном За останнім потягом. Його не зупинити, Тож заспокіймося разом. Затягни легеньку думу, Що уява прудко накида . Дрібно тремти зі струму, Мов коли приходить молода. За потягом останнім Лиш пролягає жовтий шлях! За потягом останнім Не вженешся й у думках! Годі мріяти дарма Про простори всього світу, Адже дійсності катма Лиш дасться себе скорити. Піддайся долі, любий друже! Вона рахує наперед! Вона така швидка, що дужо Переганяє кулемет! У себе глибше, брате, Постарайся увійти! Послаб душевні ґрати Й до нової йди мети! Не дивись на квітники, Що лишаються позаду! Забудь алеї, смітники, Дам таку тобі я раду.
2022-10-14 07:31:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2068
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4522