Лиш сила має право
Не спиняй мене даремно, Ти лиш дурно сили палиш, Бо вже знаю я напевно, Що пізніше просто звалиш. Я тепер продовжу Споглядати себе в люстро, Говорити вічно можу І проблеми розбивати знов. У моєму світі сила Тече у венах, у кістках, Кінцева ворога - могила, Я знаю лиш один сей шлях. Твоє тупі старання марні, Не гідна ти нас спинити, Єдині шанси й ті туманні, Тож ліпше дурість зупинити. Я знов сидітиму отут, Наодинці зі собою, Забуду весь стадний люд, Перемогти їх буде грою. Мій світ зовсім близько, Сповнений шалу сили, Я не впаду ніколи низько, Протримаюсь на крилах. Мій секрет нікому ще Не був відомий, як тобі, Проте не махай мечем, Ти лиш піщинка на Землі. Тебе знищу у пів удару Й заговорю зі собою, За дурість цю дістала кару, Не треба керувати мною. Збудую ідеальну реальність Лиш силами своїми, Для мене лишиться безкарність Перед рабами моїми. Стоп-стоп-стоп! Ти не варта мене спинити! Стоп-стоп-стоп! Лиш від безсилля будеш нити! Звільни для найсильніших Шлях у височінь думок, Від злих немає тут добріших, Тож мовчи свій платок!
2022-10-12 12:50:50
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1293
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2891