Не зневажай
Yurii Hromov
Якщо людину не кохаєш Чому ти правду ту ховаєш Ти обіймаєш i цiлуєш Але ж її ти вже не любиш Ти прагнеш бути, прагнеш жити Ти хочеш щоб усе було Ти хочеш все життя радіти Але так статись не могло Ти хочеш щоб тебе кохали Ти мрієш у житті все мати Та розумніші навіть ті примати Бо знають, що для цього щось потрібно віддавати Тому моя тобі порада, знай Мені то в принципі всерівно Але в душі людей не зневажай Тоді сама людиною ти станеш неодмінно
2018-07-08 19:45:46
4
0
Інші вірші поета
Ждут только домой Бросила Мы хотели быть вечным Рабы
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2115
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2433