Знайди...
Знайди мене в наступному житті, Десь там, де я уже не я… Знайди мене у тому воротті – Десь там загублена моя сім’я … Alone forever я, можливо, Гамартія – моє життя, Фатальна помилка…важливо, Що ти не знайдеш вороття… І знову тисячі зруйнованих клітин, Можливо, і нервових. Я не знаю… Знайди мене серед родин, Я завжди там блукаю… Я знаю, що знайдеш Хай через тисячі років. Я вірю – зможеш Пройти між безліччю квитків
2019-01-13 22:06:24
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
MEDIOCRITY
Дуже класний вірш!!
Відповісти
2019-01-13 22:44:12
Подобається
Anna Shevchenko
@MEDIOCRITY дякую ❤️
Відповісти
2019-01-14 07:17:09
Подобається
Інші поети
T.L
@Lavender338
Jasper Zabini
@Jasper28
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12216
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16612