Біль

Storozhukova

Привіт мій друже. Як ти там? Я так скучаю за тобою Третій місяць вже минає Як тебе нема зі мною Мені так важко на душі Коли згадаю я той вечір Дізнавшись що тебе немає На цьому світі, зустрів смерть ти Ох..як же боляче було Коли дивилась я в ті очі Вони любили так життя І вже любити більш не зможуть Посмішка твоя прекрасна Скільки щирості у ній Вона же проявляла щастя Яке ти відчував тоді.

2018-11-22 00:33:58

Інші категорії

Гумористичні Радісні вірші Пейзажні Ода Соціальні Сумні вірші

Інші поети

Альона Бугар

@Alionabugar

Samara

@sarah_mae_ragos_villa

Anna Sparrows

@birdwithword

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9532

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12026