Ілюзія світу

Iryna Markova

Химерні мрії, королівство снів, Порушено гармонію зі світом, І губимось у днях календарів, Замінимо там зиму знов на літо. Реальність ілюзорну намалюєм, Через криві дзеркала розгляда, Спотворимо ідилією образ, Який природа кожному дала. Хоч віртуал сьогодні це примара, Все більше часу й сил він забира, Там ми живемо днями і ночами, В реалі ж існування вже нема. Спинився хтось, рядки зараз читає, Майнула думка: "дійсно ж уже так", Та знову скрол прокручується далі, І дописам проставиш ти свій знак. Біда то? Звісно ж, адже ми згубили, Все те, що нам природа роздає. Хоча, можливо, так все й має бути, Нова епоха в світі настає... Iryna Markova

2021-01-01 12:44:47

Інші вірші поета

Вічність роз'єднала Хто ти є? Сльози Зими На крилах Весни

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

JENOVA JACKSON CHASE

@PercabethNewt

دجن

@3ams

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16849

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

2150