Ілюзія світу
Химерні мрії, королівство снів, Порушено гармонію зі світом, І губимось у днях календарів, Замінимо там зиму знов на літо. Реальність ілюзорну намалюєм, Через криві дзеркала розгляда, Спотворимо ідилією образ, Який природа кожному дала. Хоч віртуал сьогодні це примара, Все більше часу й сил він забира, Там ми живемо днями і ночами, В реалі ж існування вже нема. Спинився хтось, рядки зараз читає, Майнула думка: "дійсно ж уже так", Та знову скрол прокручується далі, І дописам проставиш ти свій знак. Біда то? Звісно ж, адже ми згубили, Все те, що нам природа роздає. Хоча, можливо, так все й має бути, Нова епоха в світі настає... Iryna Markova
2021-01-01 12:44:47
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2783
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4822