Крига розтане

Iryna Markova

Важкий погляд, опущені плечі, Сіра пташка, самотня, сумна... Світлі мрії давно недоречні, Звикла все вже робити сама. Тепле літо пропало в турботах, Не побачила сонця й тепла, З головою сховалась в роботі, Схаменулась... а вже відцвіла. Осінь вкриє туманами плечі, Дощ сховає сльозу на щоці, Вона ще ж молода... але вечір, Знов зустріне в душі гіркоту. Взимку крига на серці міцніша, Сірий шарф приховає лице, А замети навколо все вище, Не проб'єтся ніхто... все пусте... Але сонце колись привітає Ніжним променем вранці її, На устах знову посмішка сяє, Розфарбує яскраво ці дні. Навесні, в круговерті емоцій, На кінцевій зупинці метро, Хтось зустріне у натовпі погляд, Що примусить літати його. Поцілунки, прогулянки, мрії, Серце наче на двох вже одне, І сплітаються душі в надії, Що самотність тепер омине. Буде кава ранкова смачніша, Мрія квітне чарівна, легка... Відкривайте й ви душі частіше, Для кохання завжди є пора. Iryna Markova🌹

2020-11-20 00:33:25

7

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

5305

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2774