.insomnies part.1.
cha'
Cette nuit encore, J'ai gardé mes yeux ouverts jusqu'à l'aurore, J'ai observé la nuit se décliner, J'ai observé mon cœur se déchirer, J'ai vu une étoile, elle me souriait, Elle me surveillait... Seule, au fond de l'univers, Elle était comme moi, une particule, éphémère, Sauf que moi, je suis tout sauf une étoile, Je ne brilles pas, je suis pâle... Puis elle est partie, Elle s'est en allée au bout de la nuit, Me laissant m'abandonnant, J'étais encore seule évidemment... J'ai encore pensé, Pensé à ce monde, peuplé de choses insensées, Pensé à ton départ, À ces mots prononcés l'autre soir, À mes espoirs, désormais enfouis dans le noir...
2021-01-17 10:42:21
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
lys
C'est juste magnifique, c'est tellement poétique wow
Відповісти
2021-05-27 14:26:12
1
cha'
@lys mercii beaucoup :)
Відповісти
2021-05-31 07:33:34
Подобається
Інші вірші поета
.insomnies part.3. quote .gravity. mélancolie
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6258
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5093