.insomnies part.1.
Cette nuit encore, J'ai gardé mes yeux ouverts jusqu'à l'aurore, J'ai observé la nuit se décliner, J'ai observé mon cœur se déchirer, J'ai vu une étoile, elle me souriait, Elle me surveillait... Seule, au fond de l'univers, Elle était comme moi, une particule, éphémère, Sauf que moi, je suis tout sauf une étoile, Je ne brilles pas, je suis pâle... Puis elle est partie, Elle s'est en allée au bout de la nuit, Me laissant m'abandonnant, J'étais encore seule évidemment... J'ai encore pensé, Pensé à ce monde, peuplé de choses insensées, Pensé à ton départ, À ces mots prononcés l'autre soir, À mes espoirs, désormais enfouis dans le noir...
2021-01-17 10:42:21
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
lys
C'est juste magnifique, c'est tellement poétique wow
Відповісти
2021-05-27 14:26:12
1
cha'
@lys mercii beaucoup :)
Відповісти
2021-05-31 07:33:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3355
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13177