.insomnies part.2.
La nuit m'a tout prit, Ma famille, ma vie et mes rêves enfouis, Mais je l'aime, Pour moi, la nuit est un poème. Elle t'a arraché à moi mais je l'aime, Pourtant, il faudrait que je la blasphème... Je ne peux pas, Alors je reste planté là... Je vis pour elle, Elle me donne ces ailes, Ces ailes dont j'ai tant rêvé, Ces ailes qui me font oublier. Un jour, je lui en voudrais, Alors je te rejoindrai, Au firmament, Pour observer le monde, différemment... Pendant cette ascension, Je me répéterai inlassablement ton prénom, Alors, dans la nuit, Je te rejoindrai, toi, la cible de mes écrits.
2021-01-18 07:22:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Aëden
C'est magnifique
Відповісти
2021-01-18 19:39:50
Подобається
cha'
@Aëden Merkiii beaucoup, ça me fait plaisir que tu aimes biiien alors✨
Відповісти
2021-01-18 21:08:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2590