.insomnies part.2.
cha'
La nuit m'a tout prit, Ma famille, ma vie et mes rêves enfouis, Mais je l'aime, Pour moi, la nuit est un poème. Elle t'a arraché à moi mais je l'aime, Pourtant, il faudrait que je la blasphème... Je ne peux pas, Alors je reste planté là... Je vis pour elle, Elle me donne ces ailes, Ces ailes dont j'ai tant rêvé, Ces ailes qui me font oublier. Un jour, je lui en voudrais, Alors je te rejoindrai, Au firmament, Pour observer le monde, différemment... Pendant cette ascension, Je me répéterai inlassablement ton prénom, Alors, dans la nuit, Je te rejoindrai, toi, la cible de mes écrits.
2021-01-18 07:22:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Aëden
C'est magnifique
Відповісти
2021-01-18 19:39:50
Подобається
cha'
@Aëden Merkiii beaucoup, ça me fait plaisir que tu aimes biiien alors✨
Відповісти
2021-01-18 21:08:45
Подобається
Інші вірші поета
.ocean eyes. deux .ocean eyes. brûles
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2456
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5988