Dans le passé
je voudrais retourner dans le passé Ça ne vous est jamais arrivé ? Meme si la vie était rude J'aime bien leur style, je te le jure Et même si parfois j'en sûre Que la guerre c'était dure J'aurais envie de savoir ce que ça ferait de voir Les soldats anglais débarquer Sur les plages si fatiguées De faire partie des moments historiques Meme si c'était, je sais, dramatique De stresser dans les moments fatidiques Et sachant chaque fois comme est le futur Se rappelant un moment des voitures Qui fond trop de ratures juste_axelle
2020-11-18 13:27:59
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Un_Reve_De_Liberte
Ahhh je comprends tellement. Tu décris très bien ce que je pense ici. Fautes: Au premier vers il y a pas de majuscule. Même si la vie était (au lieu de meme) J'en sûre? Peut être j'en suis sûre La guerre c'était dur (au lieu de dure) Si fatigués (au lieu de si fatiguées) Même si c'était, je sais (au lieu de meme)
Відповісти
2020-11-20 16:33:12
1
Just_axelle just_axelle
@Un_Reve_De_Liberte merci ! je vais corriger
Відповісти
2020-11-20 16:34:57
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
Відповісти
2020-11-20 16:35:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4800
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1361