Dans le passé
je voudrais retourner dans le passé Ça ne vous est jamais arrivé ? Meme si la vie était rude J'aime bien leur style, je te le jure Et même si parfois j'en sûre Que la guerre c'était dure J'aurais envie de savoir ce que ça ferait de voir Les soldats anglais débarquer Sur les plages si fatiguées De faire partie des moments historiques Meme si c'était, je sais, dramatique De stresser dans les moments fatidiques Et sachant chaque fois comme est le futur Se rappelant un moment des voitures Qui fond trop de ratures juste_axelle
2020-11-18 13:27:59
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Un_Reve_De_Liberte
Ahhh je comprends tellement. Tu décris très bien ce que je pense ici. Fautes: Au premier vers il y a pas de majuscule. Même si la vie était (au lieu de meme) J'en sûre? Peut être j'en suis sûre La guerre c'était dur (au lieu de dure) Si fatigués (au lieu de si fatiguées) Même si c'était, je sais (au lieu de meme)
Відповісти
2020-11-20 16:33:12
1
Just_axelle just_axelle
@Un_Reve_De_Liberte merci ! je vais corriger
Відповісти
2020-11-20 16:34:57
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
Відповісти
2020-11-20 16:35:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2033
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5752