Dans le passé
Just_axelle just_axelle
je voudrais retourner dans le passé Ça ne vous est jamais arrivé ? Meme si la vie était rude J'aime bien leur style, je te le jure Et même si parfois j'en sûre Que la guerre c'était dure J'aurais envie de savoir ce que ça ferait de voir Les soldats anglais débarquer Sur les plages si fatiguées De faire partie des moments historiques Meme si c'était, je sais, dramatique De stresser dans les moments fatidiques Et sachant chaque fois comme est le futur Se rappelant un moment des voitures Qui fond trop de ratures juste_axelle
2020-11-18 13:27:59
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Un_Reve_De_Liberte
Ahhh je comprends tellement. Tu décris très bien ce que je pense ici. Fautes: Au premier vers il y a pas de majuscule. Même si la vie était (au lieu de meme) J'en sûre? Peut être j'en suis sûre La guerre c'était dur (au lieu de dure) Si fatigués (au lieu de si fatiguées) Même si c'était, je sais (au lieu de meme)
Відповісти
2020-11-20 16:33:12
1
Just_axelle just_axelle
@Un_Reve_De_Liberte merci ! je vais corriger
Відповісти
2020-11-20 16:34:57
Подобається
Un_Reve_De_Liberte
@Just_axelle just_axelle 😉
Відповісти
2020-11-20 16:35:05
Подобається
Інші вірші поета
L'anonyme invisible Améliorer avec mon prénom Le passé en guerre Ces moments trop banals
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1610
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3321