Сонне пробудження
Тліє сторінка останньої книги.
Час розтікається лавою чорною.
Де ті рядки?
Де теє слово?
Чом засидівсь на узбіччі брудному, новому?
Хмар не рахуй.
Це - марення, й тільки.
Ґав не лови.
Не падай.
Не ремствуй.
Не клич.
Шкіра мертвіє.
Крокуєш несміло.
В очах пожовтіло.
Не бачиш нич.
Друже, мій друже.
Друже єдиний.
Довго ішов.
Збився твій шлях.
Втомлений.
Зморений.
Повзеш коридорами.
Друже, мій милий.
Крізь шпарину, до сонця.
Зиркни хоч раз.
2018-08-15 12:34:20
5
0