Вона колись була щаслива

Катерина Родіна

Вона колись була щаслива Вірила у мрії на всі сили Вона щодня летіла в небуття Вона колись була щаслива Вона згоріла вся до тла Перестала вірити у дива Вона зробилась льодом всередині Вона замерзла від безнадії Вона колись вірила в чудеса Яскраво романтизувала життя Взагалі перестала вірити у дива Їй не важливо хто піде з її життя Вона стала більше спати Вона стала менше фантазувати Вона зневажала своє життя Закриваючи біль питтям Та дівчина яка любила, довірила Розчаровано, повільно йде з життя...

2023-10-09 18:53:47

Інші вірші поета

Хобирь Лихо Водяник Пробач мені

Інші поети

Sp Sp

@sp123

typeof null

@heavens_are_fake

@thebee

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3555

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2261