Вона колись була щаслива
Вона колись була щаслива Вірила у мрії на всі сили Вона щодня летіла в небуття Вона колись була щаслива Вона згоріла вся до тла Перестала вірити у дива Вона зробилась льодом всередині Вона замерзла від безнадії Вона колись вірила в чудеса Яскраво романтизувала життя Взагалі перестала вірити у дива Їй не важливо хто піде з її життя Вона стала більше спати Вона стала менше фантазувати Вона зневажала своє життя Закриваючи біль питтям Та дівчина яка любила, довірила Розчаровано, повільно йде з життя...
2023-10-09 18:53:47
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2609
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5163