Вона колись була щаслива
Вона колись була щаслива Вірила у мрії на всі сили Вона щодня летіла в небуття Вона колись була щаслива Вона згоріла вся до тла Перестала вірити у дива Вона зробилась льодом всередині Вона замерзла від безнадії Вона колись вірила в чудеса Яскраво романтизувала життя Взагалі перестала вірити у дива Їй не важливо хто піде з її життя Вона стала більше спати Вона стала менше фантазувати Вона зневажала своє життя Закриваючи біль питтям Та дівчина яка любила, довірила Розчаровано, повільно йде з життя...
2023-10-09 18:53:47
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3362
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2666