Вірші
Вона колись була щаслива
Вона колись була щаслива
Вірила у мрії на всі сили
Вона щодня летіла в небуття
Вона колись була щаслива
Вона згоріла вся до тла
Перестала вірити у дива
Вона зробилась льодом всередині
Вона замерзла від безнадії
Вона колись вірила в чудеса
Яскраво романтизувала життя
Взагалі перестала вірити у дива
Їй не важливо хто піде з її життя
Вона стала більше спати
Вона стала менше фантазувати
Вона зневажала своє життя
Закриваючи біль питтям
Та дівчина яка любила, довірила
Розчаровано, повільно йде з життя...
4
0
227
Вбивче кохання
Зі зціпленими зубами,
Вбивче кохання тримаю .
У рожевий колір вбрана,
Своїми ножами себе вбиваю.
Й ту надію що б'є у груди
Я міцно руками тримаю.
На світі окрім нього
Нікому не довіряю.
Ті мрії дитинства забуваю
Я назавжди їх закриваю.
Те вбивче кохання я тримаю...
4
0
243
Червона роза
В молоці лежить червона роза,
Що з неба впала, тяжкого воза.
Й кров пролита лежить на ній
Скована болем червона роза.
Молоком вкрита до верха,
Колись чарівна була вона.
Й чиста, біла немов хмарина,
Вбита горем, спалена морем.
Лежить червона роза в молоці,
Стікають сльози по щоці...
5
0
206
Болить
Не болять розбиті коліна
Не болять рани на тілі
Болить душа що вбили
Болить що тебе й не любили
Болить що втратила віру, мрію, надію
Болить що дивлячись в очі брешуть
Болить що кажуть сумують
Не маючи цих почуттів
Болить коли помиляєшся в людині
Болить що в тебе ноги труть
Болить що тебе не слухають
Болить що серце розриває
На дрібні шматочки, які не збереш
Болить що вважають не красивою
Болить що люблять лише тіло
Болить що спершу кажуть повернись
А потім назад туди вертають
Грають з тобою в гру життя, смерті
Болить що не маєш друзів
Болить що нема кому сказати
Розказати що робиться з тобою
Спитати пораду чи просто погуляти
Болить що лише використовують
Болить...
4
0
136
Гітара
Грає тихо на мінорі гітара
Монотонно, наче страждає.
Ревуть тихо гори в долині
Навіть не квітне але мріє.
На вербі соловей не щебече
У нього в гнізді померла малеча.
І у мене шлях не простий
Хочу вмерти але бути живим.
Гітара для мене, що пісня грає,
Гори для мене, що не розквітну,
А соловей, як віра й надія що вмерла.
Чому життя не є справедливим?
Адже для мене це є важливим...
6
0
161
Тепер мені шістнадцять
Тепер мені шістнадцять...
Закриваючи очі пальцями,
Заглядаючи у майбутнє власне.
Воно яскраве та квітуче,
Попереду гора бід неминучих.
Тепер мені шістнадцять...
Наче дитина, а наче доросла,
Життя таке й не знаєш куди йти.
6
0
261
Моя мрія
Моя мрія розкрити крила!
Злетіти так високо,
Як тільки це є можливо.
Моя мрія мати дитину!
Таку неймовірну та вродливу.
Моя мрія щоб війна закінчилася!
Щоб поля розквітли...
На вулиці вибігли щасливі діти...
Моя мрія у житті мати ціль!
Ціль що веде мене до моїх мрій...
3
0
201
Безнадія
Тиша у пеклі й тиша у морі
Знає про відлік безнадії і волі.
Смерть за тобою, як тиша у полі.
Життя за тобою, як темніють зорі.
Вихід не знаєш й до пекла злітаєш,
Вхід зникає час відліку добігає.
Що ти знаєш про безнадія людино?
Ти така квола й безнадійна.
Л'єш ріку від сонця й до зорі
Й думаєш про нещастя на волі.
5
0
229
Спогад осінні
Листок з дерева у низ впав
Я про тебе знову згадав.
Як осінніми вечорами,
Проводив тебе до мами.
Як осінніми днями,
Твої промінці мене приваблювали.
Пробач мені мила моя.
Клятва моя впала до дна.
До дна що не має ціни,
Ціна що дає сумніви.
Не лягають до купи мої карти червові.
Кличе спогадами та прекрасна осінь.
5
0
157
Брюнге
Болотами й лісами гуляє,
Дитячим голосом пісню співає.
Підспівувати не думай!
В животі місця у неї купа
Й слух відмінний має.
Брюнге її називають...
6
0
333
На добраніч тобі малятко
На добраніч тобі малятко
Там зозуля кує зернятко
Шпак колискову співає
Лелека вкладає тебе спати
На добраніч тобі малятко
Зозуля летить до гнізда спати
Шпак летить дітей готувати
Лелека летить гніздо будувати
На добраніч тобі малятко
Годі тобі вже вередувати
5
0
161
Козак
Гей козаче, рідний мій.
У моєму серці ти на вік.
Країну нашу оберігаєш,
Щей дівчину вродливу маєш.
Вмієш гарно малювати
Й навіть майструвати і будувати,
А ще співати й танцювати.
Та і на одинці виживати.
До усього у тебе руки в ділі.
Славний козак нашої країни!
6
0
268
Я його не кохала
Я його не кохала
Я тільки його цілувала
Я завжди йому писала
Я тримала його прозапас
Я тепла від нього бажала
Я його не кохала
Я його не бажала
Я його берегла
Але я іншого кохала
Я іншого бажала
Але його усмішка рятувала життя
Я його не кохала
Але чекала від нього дзвінка
Я собі брехала
Я іншого чекала
Та й тому волі не давала
5
0
297
Мова України
Ти є частина своєї країни,
Якщо знаєш мову солов'їну.
Вона вища чим пташиний спів.
В її скарбниці - доля України.
6
0
266
Кацап
Що ти волаєш москалю дурко?
Розуму чи клепки бракує?
Як біс виходиш у захід,
А у світанок спиш, як немовля.
Не дарма твої діти солодкі,
Кацапеня, яка смакота.
А ти ще яка гидота
Й не знаєш де твоя земля!
Що ти за людино?
Хоча ти більше схоже на тварину.
А врода твоя це ще більша гидота,
Глянеш й диявола бачиш.
Краще б ти пусті очі не мав,
А скрізь землю вниз упав.
Про тебе годі говорити,
А я скажу Слава Україні!
6
0
223
Пробач мені
Пробач за все мені.
Пробач за сльози пролиті.
Пробач за душу твою покинуту.
Пробач що не допомогла у біді.
Пробач що тонула у хвилі тії.
Я хочу це все припинити
Та щоб це було лише у сні моїм.
Щоб не було і сльози пролитої.
Щоб не було і душі покинутої.
4
0
237
Сколопендра
Це тобі не домашня мухоловка.
Заснеш, а вона залізе тобі у рота.
Потрапивши в середину,
Лізе у твій харчівник.
А далі паразитує й шукає нових осіб.
6
0
246
Ла Сегуа
Холодна й безрозсудна дівчина.
Жінкам-чоловікам з'являється красиво.
Потім її голова стане кісткою коня.
Бояться й поважають Ла Сегуа.
7
0
252
Мила дівчина
Мила ти моя дівчина,
Хочу щоб була щаслива.
Горя тобі не знати
Та мене лише кохати.
9
0
195
Водяник
Походить від самого чорта.
Водяний, могутній болотний цар.
Вода у нього така чарівна, цілюща,
Що землю робить родючу.
Та з давніх часів коли не було нічого,
Злі темні духи посилали дорогу.
Болота з багном й очерет,
Не зли його або отримаєш смерть.
6
0
234
Віла
Живинка, Золотокоска, Солодушка.
У печерах, під землею, в озерах
Та навіть у витоках джерела.
Вродлива дівчина золото коса,
Така струнка та чарівна.
Позаді крила, що неначе хвиля.
Чаруюча сукня що прикриває хиба.
7
0
237
Сила у коханні
Знову кудись захоплююсь,
А мій час зупиняє пульс.
Залишусь лише прозорою краплею,
Тією краплею що на твої щоках.
Пробач, але у моєму серці ні чорта.
Час повернути вже не можливо,
Та я все-таки усе зрозуміла.
Чому всередині усе болить.
Адже я любила за нас двійко.
Чому замкнулася я у собі.
Не повторюй шо це не твоя вина,
А я знову тепер одна але лише душа.
Нехай, усіх на очах ти покинеш мене.
А я встану, отряхнусь й далі собі піду.
9
0
252
Магура
Донька слов'янського бога грому
Та й віддана вона своїм воїнам,
Воїнам що полягли у полі бою.
Що б'ють завзято та самовіддано,
Отримують путівку до самого Вирію
Цей подарунок від доньки війни,
Що кличуть великою Магурою.
11
0
253
Щастя
Пам'ятай лише одне,
Що щастя дано тобі не навіки.
Не згадуй про це коли лихо стало.
Пам'ятай, що щастя це вітри.
Щастя це життєвий шлях,
Який обов'язково ти маєш пройти.
8
0
225
Осінь
Вже й літо закінчилося..
Найдовші дні ці припинились.
Осіння пору року долучилася!
Вона й пензлика з собою взяла.
Тихо вона собі малює
В золотий колір усе фарбує.
4
0
201
Лихо
Сама тремтить тай очі палають.
У всякого своє лихо,
Та й у мене не тихо...
Не жалкує вона, ні одного.
Розгнівана повертаюсь я додому,
Там не мало для мене клопоту.
Лихо це уособлення злої,
Та й нерозбірливої долі.
7
0
220
Трухляшки
Коли мовчать нічні птахи,
Коли у лісі затихло все.
Чутно лиш завивання вітра.
Тебе ніхто тут не спасе!
Гілля краще не ламати.
Небезпека може тебе чекати.
Мова йдеться про міфічно істоту,
Що кличуть Трухляшом.
6
0
217
Зевс та Титани
Зевс - особистість особлива,
Тай наче справедлива.
Уявляли вогненною енергією,
Що розчинилась наче перлина.
Перлина що у глибокому морі.
Істинна Бога, Творця неба та й землі,
Всього видимого та невидимого.
Ті самі Титани що жили на вершині,
Вершина що звана у честь Деметри.
Боги, що на чолі зі Зевсом - на Олімпі.
Між цими горами могутні бої,
Що створені Богами та Титанами.
5
0
197
Московська орда
Московська орда
Не друже зі своїми мозгами,
А я знову сиджу у холодному підвалі.
Наші домівки, наші мрії, наш рай
Московська орда знищила у прах.
Доки це все я повинна терпіти?
Доки ці сирени та безсонні ночі
Ти будеш мені дарувати?
Ці вирви, вибухи, завали
Та життя заховане у підвалі...
6
0
357
Хобирь
Смеркаються сутінки.
Він вийшов на полювання.
Худчіж біжи додому!
Він блукає, щось шукає.
До світанку ще далеко.
Вижити на вулиці буде не легко.
Хто ця міфічна істота?
Що як людина але не людина.
Наче мертве, наче живе.
З дивним прізвиськом, Хобирь.
7
1
235
Віра у кохання
Хоч на край світу злечу!
Щоб твої мрії виконати...
Хочеш віруючі руки?
Чи ж владики пітьми?
І в твої світлі очі
Я глибоко занурюсь
В надії не втратити тебе.
Щоб піти стобою в далекий путь.
Бід нам не уникнути!
Я можу тебе покинути...
А втративши тебе, я втоплюсь
У твоїх сльозах я втоплюсь!
Сльоза за сльозою
Так і я за тобою...
6
0
283
Омут
В озеро омут я порину.
Більше від туди, не повернуся.
Сидячи на березі, я помолюся,
Зроблячи крок, я втоплюся.
8
0
304
Муза
Якось втратив,
А тепер не поверну
Моя чудова муза
Як же я її люблю
Її світле волосся,
Блакитні очі.
Немає нікого на світі...
Хто б тебе замінив!
9
0
318
Ромашка
Розцвіла ромашка в полі.
В полі величезному,
Наче у світі чудному.
Виросла в полі,
Та душа на волі.
Де квітів, наче море,
Как добре мені на волі.
7
0
320
Війна
Кожний що є у цьому світі.
Знає про те, що в моїй країні війна!
Під білим полотном, маленькі діти.
Їх очікує смерть від кровавої втрати.
Тихо сидить разом і з ними мати.
Благає у Бога ненече дитина...
Нехай мої діти помруть,
Але не цієї смертю.
Нехай помруть у тиші,
Нехай помруть під мирне небо.
За проханням вітдам я себе...
Відправляй під гучні звуки бомби,
На кроваві поля бою.
6
0
230
У світі снів я хочу жити
У світі снів я хочу жити!
Нехай ті сни жахітям будуть,
Залишусь там я на все життя.
Мені краще бути в сні жахіть,
Чим в реальному світі угасати.
Хочу я бути Кентавром - буду,
Хочу бути Веліалом - буду,
Чи самим Богом - буду.
Ніхто не зможе обтинати!
Що очікує мене після смерті?
Напевно, у сні залишусь я на віки,
Хочу цього, якнайшвидше.
Вже не важливо що скажуть предки!
Хоч пробула я тут не вічність.
Але очікую...
Не перший день, не перший рік.
Невдовзі це трапиться...
Та потраплю у твої обійми,
В міцні обійми Морфея...
8
0
265
Сенс життя
Кажуть що смерть нещадна.
Хоч і рятує вона від страху.
Визволяє вона не всіх!
А тих, кого життя безбожно стягала.
Знущалася наскільки...
Що про смерть благала.
Розмиті строки на папері
Від сліз пливли .
Від болі у грудях,
У думках губилася.
І навіть були спроби самогубства.
У цьому не було розумного глузду!
Кому ж я потрібна?
Питання в думках пролетіло.
А у відповідь тиша...
Сенс життя у чому?
У тому...
Пестити, як цуценя ніхто не буде!
Сльози, ниття твої безрозсудні...
Це все ти тримай у собі!
Та довіряй все тільки собі та тьмі...
5
0
235
