Un rêve
KAYSEE
C'est un rêve d'enfant. Un rêve pour les plus grands. Il suffit juste d'une pincée de magie. Pour qu'il prenne vie. Pour qu'il se réalise il suffit d'y croire. D'espérer fort et de se battre avec passion. Une petite touche d'espoir, Et beaucoup de courage qui vole telle un papillon. Fermer les yeux ne suffit plus. Maintenant il faut se lever. Le temps où l'on fait que rêver est résolu. C'est l'heure de tout changer. KAYSEE
2020-10-20 09:51:37
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
J'ai Pas D'idées :)
je trouve ce poème assez motivant :)
Відповісти
2020-10-20 11:41:36
1
KAYSEE
@J'ai Pas D'idées :) C'était un peu le but ^^ Merci en tout cas
Відповісти
2020-10-20 11:42:28
Подобається
KAYSEE
@BleuAzur Merci ❤️
Відповісти
2020-10-26 15:33:27
Подобається
Інші вірші поета
Le monde qui s'enroule Malgré Tu n'es pas Vous êtes un grain de sable et je suis le désert
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2429
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12316