На Україну напали
Лягає під ковдру зомбований люд,
В обличчя недійсності палить.
А я котрий тиждень спокійно не сплю,
Бо на Україну напали.
Вогонь прилітає із різних сторін,
Ведуться загарбницькі дії.
Наш мужній народ посилає на хрі'н
Вороже судно' із Росії.
Ми плюнули на «миротворчий» мотив,
На наміри «добрі» та «чисті».
Померти – це краща із альтернатив,
Ніж жити під гнітом рашистів.
Війська окупантів захоплюють ціль,
Здригається рідна країна.
Та наші відважні і сильні бійці
Поставлять скотів на коліна.
Ми вам не забудемо зраду повік,
Віднині ви більше не «братці».
Бо скільки померлих, моральних калік
Від цих «рятівних» операцій.
Я досі не вірю, що ми на війні –
Жорстокій, безжальній, убивчій.
Рахуємо втрати, рахуємо дні,
Всяк гімн України вже вивчив.
І до перемоги не вистачить сліз,
Зневіра – найбільша образа.
Сьогодні у всіх українців девіз –
Рядки із поезій Тараса.
*У море як кров ворогів понесе,
Душею полину до Бога.
Тоді вже повірити з’явиться сенс,
До того не знатиму Бога*.
_
_
🎥 Читаю вірш:
https://youtu.be/ytj1BIv4zgU
2022-12-27 18:47:15
5
0