Нехай
Хай ріки долі – чиста кров, Хай мати щастя – давній міф, Хай мало пройдено доріг І рваний внутрішній покров. Хай загоряється свіча, Коли болить моя душа, Коли не взмозі вже рушать І закричати в тінь хоча б. Хай душу ЦЮ Господь спасе Від темноти і холодів, Від злих людей і осудів Й від того, чим просякло все. І хай все буде по Його: За ніччю день, за роком рік, За Пеклом серденька мого Одвічне звільнення від бід.
2025-05-01 08:24:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2837
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4857