Як жити далі
Кліо Хартуларі
Як жити далі??? Що без тéбе... Та що з тобою... тільки біль! Кому молитися на небі, Щоб я не вірила тобі? Вже не чекаю, відпустила, А в серці лагідно шкребе. Чи є на світі більша сила, Ніж я, кохаюча тебé? Минув той час, коли готова Була пробачити усе. Ти ранив душу знову, знову, Неначе серп, неначе серп. А що тепер? Ти повернувся... І хочеш далі, як колись? Я далі просто відвернуся, Як відвернувся ТИ колись. Мене ти більше не зігрієш Різким ударом по щоці. Не змокнуть витончені вії Та вже не з'являться синці. Кохання болю не приносить. У всього є своя межа. Ти перейшов її... і досить! Нам не судилося, на жаль.
2023-01-12 13:25:53
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Витончено
Відповісти
2023-01-12 19:24:31
1
Інші вірші поета
Безсмертя країні! На Україну напали Нехай Я ніким не була
Інші поети
Ден Щусь
@apocalipt_b
EightNoAme
@EightNoAme
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2184
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2449