Ти знаєш?
Ти знаєш, як болить душа
Яку поранили не словом, а мовчанням?
І біль у грудях серце як жима
Від мого нероздільного кохання.
А знаєш, як це думати про нього
Не помічаючи нікого із людей?
І відчувати так себе убого
Вивтируючи сльози із очей.
І стримати емоції не сила,
Вони вже полонили всю мене.
Його байдужість не моя провина,
Але від цього біль у грудях не мине!
В душі моїй вогонь в якому все згорає.
Його уже не можу погасить.
Можливо, так мене Господь карає
Зате, що знову я посміла полюбить.
Зате, що в серце знов когось впустила
Порушивши всі клятви данії собі.
Мене напевне доля не навчила,
Що знову вірші пишу в самоті.
Напевне я не варта і любові,
Не гідна відчувати ніжності й тепла.
Він проста так напише при нагоді,
Щоб моя рана знову кров'ю заплила.
2020-09-02 18:06:05
7
0