Ким Инсоль
@kim_insol
Вірші Всі
Перший погляд
Перший погляд. Слова у кав'ярні на розі. Вечір наш і зоря, і забуті мімози. Темні штори і фікус, незнаний про догляд. Все, що треба - це вічність і більше нічого. Було ніжно та добре давно і колись. Тільки залишилось теє "молись" . Молись і забуть про відчай і сльози. Тримай у руці полум'яні мімози. Вони порятують з полону душі. Прошу про одне, лишень живи. Бо життя - то є диво, є мрія богів. То є зображення синіх морів. І той, хто зневажить високих чинів, Потрапить у пекло, відчувши весь гнів. Тих, хто у серці вогонь не зберіг, Хоча існувати дуже хотів, Проте вища сила забрала усіх, Залишивши, тіло на згадку про них. Тіло не вічне, і душа не для всіх. Тому затям, щоб не скоїти гріх. Пристрасть солодка, а кара гірка, Мирно живи, і все буде злегка. А, якщо забудеш цю істину, знай, Єдина порада - зберись і тікай. Не думай про те, що тобі я наснюся, Зізнаюся чесно, я, просто, боюся. Боюся, що станеш луною у полі, Розвієшся вітром, забувши про долі. Про мене і себе, про вічність і час. І, поки існує це все для нас, Не думай про фініш, а думай про старт, На Олімпі кохання нема місця для страт.
3
0
365